У Перечині рятували двох чоловіків, що втратили свідомість всередині цистерни (ФО...
У середу в Ужгороді прощатимуться з полеглим захисником Михайлом Шишкою (ФОТО...
ВІДЕОФАКТ. Перевал на межі Закарпаття та Львівщини накрила хуртовина, працює ...
У Франції відкрили перше у світі індустріальне виробництво целюлози з опалого ли...
"Закарпаттяобленерго" повідомило про відміну впровадження графіка погодинни...
Співробітника БЕБ, що на "лівому" авто скоїв "смертельну" ДТП на Хустщині, випус...
У Перечині рятували двох чоловіків, що втратили свідомість всередині ц...
Ужгородське гарнізонне кладовище як камінь спотикання
Заплановане облаштування старого кладовища в мікрорайоні Шахта в Ужгороді «пробуксовує» через «перетягування канату» київськими чиновниками та через інертність місцевої влади.
В Ужгород на відкриття відновленого гарнізонного чехословацького цвинтаря у мікрорайоні Шахта часів Першої світової війни наступного року запланований приїзд європейських делегацій. За умови, що до того часу – а відкриття кладовища заплановане як один із заходів з відзначення 100-ої річниці з початку Першої світової війни – цвинтар таки набуде того вигляду, який мав ще десятки років тому. Бо ж наразі справа з відновлення кладовища «застрягла» на півшляху: на заваді, як це часто трапляється, стали бюрократичні перешкоди та бажання можновладців «вищого рангу», чиновників міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій при Кабміні, роботи з упорядкування здійснювати «в обхід» громадської організації «Спілка Чехословацьких легіонерів», представники якої вже з 2010 року опікуються гарнізонним цвинтарем, розповів голова «Спілки чеських легіонерів» Богдан Пилипів.
Упорядковувати кладовище громадські активісти почали ще 2010 року – аби знайти порозуміння у питанні збереження та відновлення історичного місця, на Закарпаття навіть приїжджали представники Чеської Республіки. Відтак, розпочалась пошукова робота активістів в архівах та початкові кроки з очищення території на той момент вже закинутого й забутого місця поховання понад тисячі загиблих вояків. Поховання на кладовищі, розповідає Богдан Пилипів, здійснювалось як у часи Першої світової війни, так і в міжвоєнний період, так і на початку Другої світової війни. Поховані тут переважно військовослужбовці, але є серед захоронених і цивільні особи – санітари, фурмани, медсестри.
«На цвинтарі з початку Першої світової війни і до 1939 року було поховано понад 1300 людей, представників 14 країн світу. Нам вдалось віднайти детальну інформацію про кожного похованого тут: ми знаємо їх імена та прізвища, дані про родичів, відомі місце і дата народження, віросповідання, причина смерті, і навіть, чи сповідався загиблий перед смертю… Пошуки у кількох випадках увінчались взагалі несподіваними результати: ми відшукали і встановили близько 30 похованих тут, які десятки років вважались безвісти зниклими. Скажімо, похована на кладовищі жінка Євка Місяйло – працюючи в архівах, ми віднайшли інформацію, що, працюючи санітаркою, дівчина у 1915 році загинула від туберкульозу. Більш як 95 років її родичі не знали, куди пропала дівчина! І таких випадків маємо близько 30», – розповів Богдан Пилипів.
Гарнізонний цвинтар в Ужгороді взірця 1939 року
У книгах втрат зустрічається чимало відомих на Закарпатті приізвищ, як то Ледида, Фенцик та деякі інші
За 3 роки кропіткої пошукової роботи, розповідає активіст, опрацьовано безліч архівних матеріалів, зібрано світлини з різними ракурсами кладовища, які відображають його вигляд на час приналежності Закарпаття до Чехословаччини. Аби відновити цвинтар у тому вигляді, який він мав до «періоду забуття», активісти проводять роботу у кількох напрямках: налагоджують зв’язки із небайдужими до пам’яті предків родичами загиблих, виходять на уповноважені в цих питаннях владні органи інших держав, розробляють ескізи майбутнього меморіалу, підтримують контакт із чехами, які найперше й пообіцяли патронат у справі відродження занедбаного кладовища. Наразі, каже Богдан Пилипів, чеська сторона забезпечила фінансування на близько 280 тисяч гривень, натомість, на впорядкування лише однієї могили знадобиться порядку 2-2,5 тисячі гривень.
«Йдеться про комплекс робіт – виготовлення надгробків, облаштування огорожі, мощення доріжок, відновлення паркану, встановлення вуличного освітлення і, в перспективі – забезпечення відеонагляду. На кожну могилу маємо на меті установити автентичний хрест або плиту – співвідносно віросповіданню загиблого і його національній приналежності. От, наприклад, є ж випадки захоронення на кладовищі 7 мусульман: 5 боснійців зі складу австро-угорської та 2 – з російської імператорської армії. Так от нині ми вже надіслали звернення на ім’я головного муфтія України із проханням відрядити до нас людину, хто б нас проконсультував з приводу того, як має виглядати плита чи надгробок на мусульманській могилі. Бажання долучитись до відновлення місць захоронень своїх родичів виявляють їх нащадки – австрійці, німці, італійці. Нам потрібні не так гроші від них, як їх безпосередня участь: ми готові надати всю віднайдену фактичну й візуальну інформацію, допомогти практично – виготовити і ескіз могили, і табличку на хрест чи надгробок», – розповів Богдан Пилипів.
Хоч роботи з впорядкування місця останнього примирення військових, котрі воювали по різні боки барикад, тривають вже кілька років, нині йдеться тільки про розчищення території від буйної рослинності у вигляді стіни кущів і багаторічних дерев. Зрізання дерев і витравлювання буквально стіни кущів гербіцидом проводилися поетапно. Жодних земляних робіт із прокопуванням вглиб тут проводити не можна, каже голова Спілки чехословацьких легіонерів: «в архівних матеріалах згадується про поховання тут близько 30 загиблих від черевного тифу, є і понад десяток випадків смертей від холери. Відтак, механічне видання коренів неприпустиме – ніхто не дасть гарантії, що разом із коренем не буде «витягнуто» на світ якусь заразу».
Кладовище на момент поливання гербіцидом улітку минулого року
Величезний шмат роботи на цвинтарі активістами вже пророблено, однак, основна її частина – із виготовленням і встановленням надгробків й автентичних хрестів, створенням табличок із надписами мовою її загиблих носіїв, монтажем меморіалу із тисненням імен усіх похованих на кладовищі – ще попереду. Остаточно завершити всі роботи до 2014 року, коли до Ужгорода на заплановане відкриття відновленого кладовища завітають іноземні делегації, в принципі можливо, каже Богдан Пилипів. Якби не бюрократія на місцевому рівні і цілеспрямоване твердолобе бажання «солювати» у відновленні історичної та культурної спадщини офіційного, але некомпетентного, за словами активіста, Києва. Богдан Пилипів нарікає: увесь час, поки тривали розшуки, столиця відмовчувалась. Тепер же почалось якесь «перетягування канату» із намаганнями представників міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій при Кабміні в обхід, без співпраці із організацією, яка своїми силами і власним коштом вже здійснила колосальну роботу, у строки, що залишилися, завершити розпочате не ними ж.
«Ніхто з Києва не хоче йти з нами на контакт, ми маємо інформацію, що із проханням працювати в архівах представники Кабміну до іноземних послів та аташе звертались лише нещодавно. Тоді як у нас вже є на руках всі необхідні відомості і ми маємо вже готовий проект відновлення кладовища, ескіз меморіалу. Виходить, що до останнього часу «наверху» просто не володіли ситуацією, і зараз тільки починають десь якось рухатись. Але поки там рухатимуться і гальмуватимуть роботу на місці, знову у нас все заросте кущами й деревами, доведеться повертатись до початку», – каже голова Спілки чехословацьких легіонерів.
Місцева влада, тим часом, із реакцією на ситуацію, що склалась із подальшим облагородженням цвинтаря, також не дуже поспішає. Так, офіційного листа із проханням надати ділянку із розташованим тут кладовищем в оренду Спілці до кінця 2014 року спілчанами було направлено на ім’я міського голови Ужгорода більше місяця тому. Однак, і понині клопотання залишається без відповіді, розповів один з «опікунів» гарнізонного кладовища, голова депутатської комісії з питань розвитку туризму й міжнародного співробітництва Павло Чучка. За його словами, оформлення оренди наразі є гострою необхідністю: «Щоб була можливість спокійно проводити відновлювальні роботи, профінансувати предметний шмат землі на карті і потім відзвітувати, наприклад, перед чехами, за їх 27 тисяч євро. Коли ж кладовище вже остаточно завершать, його буде передано на баланс міської ради – як один з об’єктів культурного й історичного надбання. Питання мало б вирішуватись на найближчій сесії міської ради, але чи буде винесено на розгляд – будемо бачити».
Зацікавлення темою відновлення гарнізонного цвинтаря Києвом підтверджує головний архітектор Ужгорода Олександр Шеба, проте, на якому етапі це «зацікавлення», достеменно і йому невідомо. «Ми відправляли на Київ картографічний матеріал щодо розташування кладовища, щоб київські проектанти мали можливість розробляти пропозиції. Були відповідні запити від фахівців міністерства культури і мінрегіонбуду. І, наскільки мені відомо, зараз у Києві розробляються проектні пропозиції з благоустрою цвинтаря», – розповів головний архітектор міста. При цьому зазначив: треба враховувати, що відновленням і впорядкуванням кладовищ, тим більше, якщо йдеться про міжнародне поховання, займається уповноважений орган при Кабміні (ймовірно, якраз і йдеться про міжвідомчу комісію у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій при – авт.), відповідні роботи повинні здійснюватись спеціалізовані структури. Тому, за його словами, «Перед тим, як давати якісь дозволи, треба чітко зважити – що саме ми хочемо там мати, бо ж це поховання і до цього треба дуже важно ставитись».
Наразі, за рік до власне його відкриття в оновленому вигляді, цвинтар все ще виглядає як пустир із поодинокими уламками старих надгробків, залишками винищених гербіцидом кущів і випаленими вогнем пнями дерев. Як швидко і коли саме розпочнеться друга і основна частина роботи – з монтажем на той час вже виготовлених меморіальних плит, встановленням пам’ятних хрестів, прокладанням доріжок, обнесення парканом і облаштуванням освітлення – залежить від багатьох чинників. У тому числі – від бажання влади різних рівнів встигнути до визначеної дати і готовності співпрацювати з громадськими організаціями, основним профілем діяльності яких якраз і є приведення до ладу старих історичних захоронень.
Цвинтар станом на травень поточного року
Тетяна Кашуба, Закарпаття онлайн
Ділитись
На головну
Версія для друку
ПереслатиДодати коментар
Коментарі
Данило Adlerhaus 2013-06-05 / 13:10:00
З гiркотою прочитав тему про цвинтар 1.СВ.
живу в Нiмеччинi , але був на цьому мiсцi з Богданом i бачив цю площину та величезний обсяг роботи, що потребуе як часу та сили та робочих рук, та й немалих коштiв...
В вашому славетному мiстi Ужгордi пив чудову сливовицю,
тодi ще з обома друзями та партнерами ,Богданом та Сашком....
I дуже прикро - що шляхи розiйшлися та почалася свара.
А запитати в простiр - Роботi це заважає чи допомогає ???
Питання риторичне ,бо вiдповiдь ясна...
Цiлком та повнiстю цитую та пiдтримую попередньго комента:
"Якщо робите спільну справу, чи не варт потиснути руки."
Варто,Александре!
Варто, Богдане!
Бийло Меркло 2013-05-27 / 20:21:32
Відносно перепоховання в Ясінях (13.11.2012 р.). Діти, на щастя, не доторкнулися до жодної кісточки, до жодного патрона. Відзняті ними мобільником фотознімки були страшними: на великій площі, впереміжку з гранати і патронами - останки людей. Якщо говорити правду, то попри те, що зараз «престижно» хаяти владу, все і вся, слід відмітити блискучу роботу як органів влади так і «служб». «Пошук – Захід» був запрошений селищною радою листом і провів у дуже складних умовах - сніг, слякоть,висота більше 1000 м, відсутність доріг, підйом, який ворогам не побажаєш – серйозну роботу та власноруч Бокоч у мене на очак приніс і передав о.А.Молдавчуку останки людей. Надалі багатьма людьми була проведена дуже складна і багатогранна робота. В тому числі і документальна. Олександр Русин передав Рахівському регіональному відділенню понад дві тисячі фрагментів документів, що дало змогу створити та передати Ясінянській селищній раді «Базу даних меморіального комплексу «Група могил Радянських воїнів».
Все це не має жодного відношення до Ужгородського гарнізонного кладовища. Але мушу констатувани загальновідому істину: «Хочеш зробити добре – пошукай собі друзів, а не ворогів». Якщо робите спільну справу, чи не варт потиснути руки.
О.Д. 2013-05-26 / 00:48:57
Скиньте на editor@zakarpattya.net.ua свою електронку...
Геннадий 2013-05-26 / 00:45:40
для О.Д. - пресс-конференс будет в первых числах июня, интересно?
Ваш телефон?...
Геннадий 2013-05-26 / 00:39:17
Богдан, а у тебя не агония, часом!? чего ерепенишься? работай.
денег дали чехи, двигай!
не пиарь тему на сомнительном сервисе...
Олександр Русин 2013-05-25 / 21:05:37
Богдан Пилипів !Ти побачишь правду!!!
О.Д. 2013-05-25 / 15:45:34
Як мінімум, чекаємо підтвердження готовності від ваших опонентів.
О.Д. 2013-05-25 / 15:37:09
Все залежить від формату. Якщо не на камеру - то можна в понеділок. Якщо повноцінна прес-конференція, то треба шукати підходящий для всіх час - як варіант пропоную вівторок або середу.
Богдан Пилипів 2013-05-25 / 15:23:32
Я згоден. Назвіть дату та час.
Олег Диба 2013-05-25 / 15:19:42
Пропоную відкриту дискусію в прес-центрі "Закарпаття". Можна просто зустріч не на камеру, аби з'ясувати суть.
Богдан Пилипів 2013-05-25 / 14:59:17
2 Копча. Відповідь проста - крити нічим. Відкритої розмови бояться, бо дуже добре знають правду. А цей весь "срач" потрібен для того, щоб показати свою значимість Жилкіну і Ко. Хлопці просто не підозрюють того, що вони потрібні їм лише як носії інформації (скоріше доносії) та робоча сила (гастарбайтери) в сумнівних вахтах паям"яті, на яких вищевказана компанія забирає собі найбільш цінні та найменш пошкоджені речі. Цьому є дуже добрий приклад - перезахоронення останків радянських содатів у смт. Ясіня минулого року. Якби не Бейло Бейлович - вчитель історії та діти ,які притягнули останки та гранати до школи, цій "надпотужній" ГО "Пошук-Захід" взагалі не було чого показати із своєї роботи. Та й так за них все зробила "пам"ять і слава" дотична до панів Жилкіна та Дорофеєва. От така в них пошукова робота. Проте в Закарпатську ОДА Русин і Бокоч ходять як на роботу, рвучи пупи які вони великі переписувачі історії...
Копча 2013-05-25 / 13:49:11
Усе гарно, усе складно кожна сторона пише розумні речі але позиція представника "легіонерів" поки що більш імпонує поза як відчувається бажання поговорити "у вічі" з опонентом, а не показувати один одному дулі на сторінках форуму, або на двох різних прес-конференціях що є одним і ти же. Усе ж таки незважаючи на побоювання представника "пошуку" у переростанні в "срач" (на що є всі підстави) спільна прес-конференція на мою думку найкращий вихід аби відстояти власну позицію.
Геннадий 2013-05-25 / 11:44:59
что касается ГО "Пошук-Захід": органзация принимала участие в международных вахтах Памяти в Питере, в Умани, Германии, Польше, где перезахоронены сотни бойцов и восстановлены имена большей части, считавшихся безвести пропавшими. и на наших счетах нет спонсорских денег, как у Пылыпива... Да, за свои деньги!!! в продолжение полемики здесь не вижу смысла.
Олександр Русин 2013-05-25 / 11:44:14
Я бачу Богдане Пилипів,з тобою діалог тут вести безглуздо!! Але на мою думку спільно робити прес-конференцію немає сенсу з цього вийде великий балаган. Ви Робіть свою прес-конференцію,а Ми робимо свою.
Богдан Пилипів 2013-05-25 / 09:27:23
Шановний чи не шановний пане президенте "Пошуку-Захід". Якщо ви пригадуєте для чого створювався "Пошук-захід",то вже кажете неправду. Якщо не пам"ятаєте , я нагадаю.
ГО "Пошук-Захід" створювався для увічнення пам"яті та пошуку загиблих у ВСІХ !!! вІйнах та конфліктах. Напрацьованою моєю особистою темою на час створення ГО було кладовище на вул. Тімірязева. Вашою - санітарне поховання в районі села Ратівці.Дозвіл мінкульту був отриманий саме під ці місця, паралельно ще затягся Мукачівський район, так,для "солідності".
Те що, ви тут починаєте розповідати про великі об"єми робіт які провела ГО "Пошук-Захід" та "великі " кошти, і скільки часу ви затратили на роботи на кладовищі.
Відповідаю - ГО "Пошук-Захід" працював на кладовищі впродовж 2012 року 6 разів, що засвідчено фотоматеріалами. Робота проводилась про розчищеню території від висохлих чагарників, які виростали з коренів вирізаних дерев впродовж 2010-2011 років. В кінці липня 2012 року ви мене виключили з "Пошук-Захід", методом модернового рейдерства, таємно, підло, без зборів та моєї заяви про вихід та особистої присутності , пояснивши що члени ГО нехотіли мене бачити. Потім при особистих зустрічах хлопці взагалі були здивовані що мене виключили і що вони збирались на загальні збори...А потім і самоусунулись від робіт на кладовищі. Причини називались самі найрізноманітніші. До жовтня 2012 приходилось подеколи і самому доробляти. Але до приїзду послів 3 держав та заступників міністра оборони Чеської республіки було все зроблено.
А взагалі роботи починаль не з цього...
В 2010 році , коли з"явились перші відомості про загиблих легіонерів , я та ще група інтузіастів почали роботи на кладовищі, а саме - вирізання дерев та чагарників. Збір сміття. В 2011 році вирізали знову те, що виросло на місці зрізаних дерев , із пеньків. Знову збирали сміття. В 2012 році в травні всі чагарники були зрізані до висоти 1 метру і чотири рази оброблені гербицидом поверхневої дії "Rondup". Знову збирали сміття та фляшки. Всього було вивезено 114 штук 60-ти літрових мішків непотребу.
І тільки в чевні до кінця липня працювало 5-6 чоловік "супер потужної" ГО "Пошук-Захід". Я
Що стосується "допомоги" української сторони - в травні минулого року ми були в Києві , вся допомога зводилась до вимоги передати напрацьовані і опрацьовані матеріали міжвідомчій комісі , співрацею навіть не пахло...
Ви б краще розповіли як втирались в довіру та "працювали" на кладовищі лище заради одного: правдами і неправдами видурити в мене архівні матеріали . Також би розповіли як передали без мого відома один із фоліантів матеріалів Лященку і Ко, що було не що інше як крадіжка...
Що маємо на сьогодні : із вкрадених матеріалів стало відомо що це є військове кладовище. Нелегальність їх походження недозволяє оперувати офіційно. В них паніка, поспіхом направляються листи МЗС у всі-усюди для отримання оіційним шляхом матеріалів. Зняю що мадяри направили відповідь нашому МЗС що в них нічого немає ,що всі матеріали має опрацьвані Богдан Пилипів , вказали мій телефон та i-mail адресу. Контакту 0. От так ця зграя хоче співробітництва.
Що стосується законності робіт - кладовище закрите як ЦИВІЛЬНЕ !!! в 1967 році. Кадастрової справи та кадастрового номера нема. Об"єктом культурної спадщини воно не є також. Так що на сьогоднішній день вся ця ситуація дуже добре описана в статті. Його вже десяток років тому могли віддати під рекультивацію. Але не зробили цього. В цьому є і моя заслуга, що місцева влада дослухалась . Зараз це є ділянкою землі в межах населеного пункту
Що стосується грошей - хлопці , не перживайте, вони на рахунку ГО "Спілки Чехословацьких легіонерів" , виписки позавчора були надані тим, чиї вони є. Тобто МО Чеської республіки.
Давайте наступного тижня зробимо загальну прес-конференцію , подивимось один одному в очі, назвемо факти і хай люди розсудять.
Олександр Русин 2013-05-25 / 01:42:49
Богдан Пилипів, ти мені нагадуєш велику дитину, яку хотять відняти від материнських грудей. Дуже сподобалося перший твій коментарій: Моє бачення благоустрою кладовища розділяють і мадяри, і поляки, і словаки, і чехи. Все давно було обговорено і погоджено в рамках Вишеградської четвірки. Позитивні відгуки маємо від сербів , румунів, хорватів і як не дивно від боснійців.
Питання до тебе, Україна тобі не хотіла допогти? Я знаю, що хоче! Всі ці люди на яких ти навів наклепи окрім Казакевича могли би допомогти в нашій роботі. Дивись, щоб тебе не називали хапком, марадером, який без дозволів працює у цій благодійній справі.
Олександр Русин 2013-05-25 / 00:15:20
Питання до Богдана Пилипіва!
Хто упорядковував кладовище коли воно перетворилося з вигляду на твоїх перших трьох фото на останні викладені в статті? Чеські легіонери? Можу підтвердити фото фактами в редакцію навпаки.
Олександр Русин 2013-05-24 / 23:05:45
Перепрошую всіх,в коментарі помилка!!!
Прочитавши статью я зрозумів одне. "Спілка чеських легіонерів" на чолі з Богданом Пилипів хоче , як кажуть "перетягнути ковдру на себе"! Роботи з упорядкування кладовища розпочалися ще весною 2012 року
Олександр Русин 2013-05-24 / 22:43:33
Доброго вечора Всім!
Прочитавши статью я зрозумів одне. "Спілка чеських легіонерів" на чолі з Богданом Пилипів хоче , як кажуть "перетягнути ковдру на себе"! Роботи з упорядкування кладовища розпочалися ще восени
2012 року, після того, як ГО "Пошук-Захід" отримало офіційний дозвіл на проведення робіт.Є документальне підтвердження!!! За власні кошти на маючи фінансової підтримки з боку місцевої та д ержавної влади опираючись тільки на свої власні сили , а не тільки на Богдана Пилипіва, успішно провела роботу. Богдан Пилипів , як член огранізації "Пошук-Захід" був тісно пов"язаний з чеськими колегами. Коли "запахло" чеськими грошима, він вирішив взяти ініціативу в свої руки і вийти з організації, щоб одноосібно розпоряджатися перерахованими коштами. Для цього йому потрібно було створити свою громадську організацію, яку він і створив 13 листопада 2012 року, а саме "Спілка чеських легіонерів", яка думає тепер проводи подальші роботи на кладовищі без відповідних дозволів.
Богдан Пилипів, на скільки я памятаю тобі не потрібно було оформлення дозволів державного та місцевого рівня і тому наші шляхи розійшлися. "Пошук-Захід" так працювати не буде. А тепер ти звинувачуєш всіх крім себе. Дуже хочу бачити реакцію Шеремети та інших кого ти звинувачуєш.
Дорогі читачі! Прочитайте про роботу ГО "Пошук-Захід", яка за короткий термін зуміла провести велику роботу з пошуку,перезахоронення та реставрації пам"яткиків воїнам, а не як Богдан Пилипів займається наклепами на всіх.
Всі наведені факти можу підтвердити документально.
земляк 2013-05-24 / 11:58:55
Читаєш подібне і диву даєшся...
Цивілізація, в особі європейців - побажала впорядкувати могили своїх земляків, що характерно для перших. Й логічно, що нащадки захоронених на гарнізонному кладовищі Шахта запропонували це зробити місцевій владі та активістам-українцям і їх організаціям...
Однак, європейці не врахували кількох моментів:
- жебракуватості та скандальності земляків;
- нечесності влад (місцевої та столичної);
- злодійкуватості українців на чолі із шапкозлодієм.
В результаті, практично - скандал на, по-суті, на кістках похованих, яких поховано, на довгі роки - нікому не потрібному кладовищі...
І які ми після цього християни? І навіщо нам тоді стільки понабудованих, в останній час - церков різних конфесій? Безбожники, брехачі й злодії!
Схожі публікації
48% ужгородців вважають, що місцеві вибори пройдуть із порушеннями, 60% кажуть про скупку голосів
День Ужгорода, який щороку відзначають ужгородці, дата не реальна, а туристична – археолог
Заходи з нагоди святкування Дня Ужгорода (ПРОГРАМА)
Словаки зняли чудовий ролик про Ужгород (ВІДЕО)
У YouTube оприлюднили ще одне ВІДЕО нічного святкового Ужгорода
НОВИНИ: Соціо
© 2003-2024 Закарпаття онлайн Beta