Молодь на Закарпатті почала розділяти віру і церкву

Старшокласниця однієї з ужгородських  шкіл Христина ходить до церкви на кожну недільну службу разом з мамою або сама. Каже, що робить це з дитинства: «Тому що вірю в Бога. Тому що традиція вже склалася: батьки ходять до церкви, бабусі й дідусі ходили. Можливо, через це і я ходжу».

Двадцятитрирічна Ніна Клюса розповідає, що почала ходити до церкви у студентські роки, тому що відчула у цьому внутрішню потребу. Сильно набожною себе, однак, не вважає, і відвідує храм раз або двічі на місяць, а також на свята. Зауважує, що для неї поняття віри і церкви не є тотожними: віра – це віра, а церква – тільки соціальний інститут.

«Багато таких норм церковних, те, що вони проповідують, я не розділяю і не підтримую, – говорить дівчина. – Ходити до церкви почала у свідомому віці, коли зрозуміла, що це мені приносить задоволення».

Ведучий на радіо «Тиса-FM» Олександр Кіпа розповів Радіо Свобода, що раніше він ходив до церкви на свята, а тепер не ходить взагалі – принципово. Хлопець переконаний: для того, щоб вірити в Бога, священик не потрібен, а те, що сьогодні можна знайти у стінах храмів, із вірою пов’язано мало.

«Я церкви дуже не люблю, – зізнається він. – У мене була історія одного разу, коли я сказав, що категорично відмовляюся заходити коли-небудь у церкву. Це було кілька років тому на Великдень, ми з батьками чекали, поки освятять паску. Йшов священик, а за ним ішли такі дідусі, що збирають пожертви для церкви. І коли вони підійшли, один із цих дідусів гукнув: хто ще не заплатив за освячення паски, давайте гроші. І все, я сказав, що більше не прийду в церкву, бо не можу давати гроші за те, щоб вірити в Бога».

Молоді священики краще розуміють молодь – отець Владислав

Останнім часом кількість молодих людей, що ходять до церкви, зростає, вважає отець Владислав (Ігнатишин), священик греко-католицького Хресто-Воздвиженського собору в Ужгороді. За його спостереженнями, якщо раніше середній вік прихожан у його парафії становив 40–45 років, то тепер це – 32–36 років. І ця тенденція стосується не тільки вірян, зауважує отець Владислав.

«Навіть якщо взяти загальний вік служителів нашої помісної церкви, то він складає трохи більше тридцяти років, тобто у нас більше молодих священиків. А раз так, то зростає імовірність залучати і розуміти молодь», – зазначає священик.

За його словами, відродження церкви добре впливає на молодь. Він розповів про нещодавній футбольний матч між семінаристами з Ужгорода і Львова. Сміється: «Підходить потім до мене суддя і вражено каже: вперше бачу футболістів, що не матюкаються».

Теги: віра, церква

3 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати