З усього світу комах метелики – найпопулярніші. Адже чи є хоч одна людина, котра не милується красою цих барвистих «ельфів», так само, як квітами? У римській міфології часто говориться про те, що метелики – квіти, які відірвалися від землі.
У закарпатських селах є повір’я, яке гласить: якщо метелики з’являються у квітні – буде теплий та сухий травень. Його достовірність уже й ми можемо перевірити, адже комах з барвистими крилами уже можна побачити у лісах, полях, лугах нашої області. Більшість із них зимують тут, тобто не відлітають у холодну пору у теплі краї, – каже доцент кафедри ентомології Олександр Метелешко.
Одним з найперших метеликів, які з’являються весною на Закарпатті, є шовкопряд березовий. Це один із найбільш рідкісних нічних метеликів Карпат. Березового шовкопряда занесено до Червоної книги України. Хоча цей метелик вважається нічним, його самці починають літати у теплі сонячні дні вже після обіду. Вони відзначаються зигзагоподібним польотом. Самки активні виключно вночі і літають лише для відкладання яєць,– зазначає ентомолог.
У закарпатських лісах уже можна побачити метелика, візерунок на крилах якого нагадує око. Від цього, напевно, й походить назва його виду – павиноочка руда. Це єдиний з двох видів палеарктичного роду, який проживає в Україні. За словами Олександра Метелешка, чисельність цього виду незначна. Живуть вони недовго. Павиноочку руду можна ще буде побачити до кінця травня. Їх відносять до нічних метликів, проте самець активніший вдень, інколи – ввечері. Самка, навпаки, вдень малорухлива, ховається на стовбурах дерев і серед листя. Яйця відкладає вночі. Улюбленими деревами павиноочки є граб, дуб, береза, липа, вільха, ліщина. На листі цих дерев метелики найчастіше розмножуються. Їх кількість знижується через вирубку грабових і букових лісів, а також негативно впливає на розмноження та життя обробка лісів пестицидами. Павиноочка руда занесена до Червоної книги України. Як зазначає ентомолог, у неволі ці види метеликів не розмножуються.
На лугах Закарпаття у квітні вже літають метелики-гіганти. Мова йде про павиноочку велику (або грушеву). Це найбільший нічний метелик Європи. Олександр Метелешко розповідає, що за розмахом крил ці метелики сягають 15 см. На широких крилах можна розгледіти характерний малюнок у вигляді темної плями посередині кожного крила. Завдяки чутливим вусикам, самці цього виду володіють надзвичайним нюхом. Вони здатні почути запах самки на відстані 10 км. Їх нюхові рецептори реагують навіть на одиничні молекули. Ентомолог зазначає, що цих метеликів можна буде побачити ще до кінця червня. Його гусениця живе на плодових деревах, терені, грецькому горісі. Павиноочку велику дуже рідко можна побачити у природі, вона занесена до Червоної книги України.
Ще один вид метелика з великим розмахом крил можна буде побачити на сонячних лісових галявинах, а також полях, у садах та парках. Уже починають свій обліт махаони. Це одні з найвідоміших метеликів. Вони виділяються яскравим забарвленням. Їхні гусениці добре маскуються від ворогів. Так, у ранніх стадіях за забарвленням вони схожі на пташині екскременти, що захищає їх від птахів. Доросла гусінь уже зеленого кольору з чорними смужками на тілі та червоними крапками. Від мурашок та птахів захищаються різким запахом, який виділяється з ріжок, розміщених на голові. Розмножуються махаони два рази на рік.
До перших весняних метеликів, які починають літати на Закарпатті, належить і синявець. Впізнати їх нескладно за зеленувато-блакитним забарвленням з характерним чорним обрамленням крил. Цей вид метеликів занесено до Червоної книги України, - зазначає Олександр Метелешко. У фауні України цей вид метеликів зустрічається досить рідко, проте на Закарпатті його можна побачити.
Одним з найвитриваліших представників фауни Закарпаття є бражник мертва голова.
Названий він так через світло-рожевий малюнок у формі людського черепа на чорному тлі спинки. Цей вид нічного метелика може долати відстані до тисячі кілометрів завдяки вузьким, укріпленим товстими прожилками крилам. Цікаво, що і метелик, і гусениця, і лялечка можуть видавати чутні звуки, схожі на виття. Гусениці мертвої голови, окрім листя картоплі, поїдають також листя помідорів, жасмину, буряка, - розповідає ентомолог. Своїм коротким, але надзвичайно сильним хоботком вони проколюють шкірку зрілих фруктів і п'ють їхній сік. Крім того, вони харчуються квітковим нектаром і медвяною росою, проте найбільше люблять бджолиний мед. Метелики мертва голова часто пробираються у вулики, де старанно досліджують соти і висмоктують з них мед.
Метелики – надзвичайно красиві та тендітні створіння. Недарма у літературіі їх ототожнюють з душею. Разом з кольоровими барвами на крилах, ранні метелики дарують відчуття весни.
Ольга Білей, Зелене Закарпаття