ЗАМР у селищі Нижньому Селищі

У суспільстві вже склалася думка про те, що глибинка, особливо розташована в провінції, завжди відстає від життя. Можливо, якісь села Хустщини і відповідають цьому надуманому стереотипу. Але до них глибинне Нижнє Селище аж ніяк не відноситься. По багатьох параметрах свого розвитку воно, як мінімум, тримається на рівні райцентру, а по деяких позиціях навіть випереджає його. Маю на увазі соціальні аспекти поступу нижньоселиської громади. І важливу роль у цьому питанні відіграє в співдружності з активом села громадська організація „Закарпатська організація місцевого розвитку” (ЗАМР), яку очолює місцевий підприємець Петро Пригара.

На рахунку цієї недержавної структури багато необхідних і вкрай корисних для села здобутків соціального плану. Взяти хоча б реанімацію дитячого садочка, який повільно, але впевнено занепадав. Про це красномовно засвідчує той факт, що протягом останніх років дитячий до шкільний заклад працював у сезонному режимі, позаяк старе опалення остаточно вийшло з ладу. Отож, до справи мусила залучитися ЗАМР. Її спеціалісти розробили проект реконструкції дитсадка і виставили його на здобуття конкурсного гранту в одній із європейський організацій. Як виявилося пізніше, проектанти ЗАМРу виглядали на європейському „рингу” вкрай солідно і, зрештою, здобули перемогу. Європейський грант склав 45% вартості реконструкції дитсадка. Решту коштів надали райдержадміністрація (45%) і зібрані населенням гроші (10%). За принципом такого ж „трикутника” (грант + райрада + мешканці села) здійснювалися й інші проекти, підтримані або ініційовані ЗАМР. Показовим у цьому плані є створення у Нижньому Селищі сироварні, яка не має аналогів в області. Історія її така. Років з 15 тому в селі перебувала делегація всеєвропейськовідомого кооперативу „Лонго май”. Її членам дуже сподобалось Нижнє Селище своєю мальовничістю, а його жителі своєю працьовитістю і красотою. Останнє стосувалося, звичайно, здебільшого жіночої половини села.

Це, зрештою, і привело до того, що один із „лонгомайовців”, а саме Орест Дель Соль, закохався в одну з чарівних нижньоселищанок і назавжди залишився на Хустщині. Саме він допоміг у створенні сироварні. Нині є заступником президента асоціації Петра Пригари. Корисними для загальної справи ЗАМРу і громади є широкі європейські зв’язки пана Дель Соля. Вони, зокрема, далися взнаки при будівництві сільського водогону, яке було повністю профінансовано мерією швейцарського міста Базель. Тепер всі соціальні об’єкти і підприємства села, а саме: школа, садочок, Будинок культури, пекарня, сироварня тощо, – оснащені водопроводом. Крім того, у центрі Н. Селища обладнано бювет, з якого мешканці села і його гості завжди можуть напитися або набрати кришталево чистої та екологічно безпечної води, яка надходить з урочища „Хрещатик”. Завдяки співдружності із ЗАМРом європейського рівня досяг і місцевий фельдшерсько-акушерський пункт.

Стоматологічне та інше сучасне медичне обладнання останнього покоління позбавляє мешканців села необхідності звертатися за лікарською допомогою в райцентр, як це було раніше. Незрівнянно багатшим стало останнім часом і культурне життя села. І тут теж вкрай важливу роль грає асоціація, про яку йдеться. Справа в тім, що три роки тому ЗАМР взяла в оренду сільський Будинок культури, який до того був у, м’яко кажучи, занедбаному стані. На кошти виграного на конкурсі канадського гранту до вогнища просвіти було проведено опалення і зроблено косметичний ремонт приміщення. Тепер у ньому проводяться районні, обласні і навіть міжнародні заходи.

Останнім з них був українсько-польський семінар на тему „Рейтинг престижності професій”. У ньому взяли участь із польської сторони працівники посольства, викладачі та студенти з цієї країни та учні і педагоги старших класів з різних шкіл Хустщини. Як не дивно, а цей, здавалося б, вузько професійний захід зібрав у актовому залі Будинку культури аншлаг нижньоселищан. Так само вщерть заповненим буває цей зал і коли виступають на його сцені музиканти ансамблю „Гудаки”. Доля його керівника Юргена Крафтнера дуже схожа з історією уже згадуваного Ореста Дель Соля. Мешканцем Нижнього Бистрого пан Юрген теж став завдяки великій любові до місцевої красуні. А позаяк до цієї події він закінчив Віденську консерваторію, то й на чужині не зміг жити без музики. Шляхом багатьох індивідуальних кастингів він віднайшов в селах району віртуозів гри на народних інструментах, які і склали ядро колективу із назвою „Гудаки”. Нині музики під керівництвом Юргена Крафтнера виступають не лише на сценах України, а й зривають оплески у концертних залах різних країн Європи.

Закінчуючи тему співробітництва асоціації місцевого розвитку з сільською громадою, не можна обійти і тему фестивалю „Селиська співанка”, яка проходить під її патронатом. Традиційно фестиваль відбувається на свято Петра і Павла і збирає під свої знамена не тільки закарпатських аматорів і професіоналів, а й виконавців із сусідніх країн. Багато з них вважають за честь стати лауреатом „Селиської співанки”, що засвідчує її престижність.

На цьому я закінчую далеко не повну розповідь про соціально-культурне життя одного із глибинних сіл Хустщини. І хай після цього хтось спробує сказати, що Нижнє Селище поступається в цьому аспекті райцентру.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати