Якою є історія Спасо-Преображенського чоловічого монастиря біля закарпатського села Теребля?

Книга, безперечно, носить самостійний характер та містить цілий ряд свідчень місцевих жителів, окремих документів із сімейних архівів та власних спостережень автора. Певний інтерес викликають фотоматеріали, що подані у книзі, деякі з них вводяться в обіг вперше.

Стосовно структури, то тут Степан Чопик-Микунда пішов вивіреним шляхом. Він розділив роботу на три умовні розділи: історія монастиря, ігумени монастиря, ієромонахи і послушники монастиря. Крім того, в книзі можна знайти інформацію про священиків, ченців та черниць, що народилися в с. Теребля. Передмову до видання написав відомий мистецтвознавець Михайло Сирохман. На початку книги сам автор попереджує читача, що праця написана без використання архівних документів та закликає наступників продовжити його зачинання.

Вивчаючи історію православ’я на Закарпатті, нами зібрано в державних і церковних архівах чималу кількість документів, що б могли доповнити вищеназвану працю. Наведемо один фрагмент із радянського періоду. Так, 19 лютого 1959 р. Тячівський райвиконком прийняв рішення, за яким Преображенському чоловічому монастиреві в с. Теребля із площі 4,6 га землі залишалося 1 га. Архімандрит Веніамін (Керечанин), будучи на посаді благочинного монастирів, 25 березня 1959 р. надіслав на ім’я архієпископа Мукачево-Ужгородського Варлаама (Борисевич) лист, в якому пропонував скоротити кількість монастирів та скитів на території Закарпатської області. За проектом архімандрита Веніаміна (Керечанин) в Мукачівський монастир мали перевести жіночі скити з Приборжавського, Горбків, Бедевлі; в Домбоцький монастир – з Углі, Драгова, Копашнева. Чумалівський монастир повинен був об’єднатися з Липчанським. Чоловічий скит з Городилова та монастир з Ізи переводилися в Тереблю. Історія показала, що проект не був втілений в життя в такій формі. Однак, архімандрит Веніамін (Керечанин) особисто здійснив деякі пункти свого плану. Зокрема, у листі до настоятеля Свято-Троїцького скита в Городилові архімандрита Онуфрія (Бродій) від 21 серпня 1959 р. він пропонував завчасно приєднати Городилівський скит до Тереблянського монастиря. Цей задум було реалізовано.Уповноважений Ради у справах РПЦ А. Шер-стюк у одному із листів писав, що цим кроком архімандрит Веніамін намагався зберегти від закриття монастир у Тереблі. На захист обителі виступали й жителі Тереблі. Так, 26 вересня 1959 р. за підписом 97 осіб було написано листа до голови президії Верховної Ради СРСР К. Ворошилова. Однак, 28 березня 1961 р. Закарпатський облвиконком прийняв рішення про закриття монастиря.

Повертаючись до книги Степана Чопик-Микунди, хочемо висловити деякі зауваження та побажання. Не можемо погодитися з думкою автора, що у 1925 р. „о. Алексій (Кабалюк) і його соратники по вірі вже тоді бажали приєднання Карпатської Русі до України”. На жаль, Алексій (Кабалюк) до кінця свого життя стояв на русо-фільських позиціях. Пишучи про історію монастиря в 1920-х рр. автор часто використовує термін „Мукачівсько-Пряшівська православна єпархія”. Але, як відомо, до 1931 р. офіційно вживалася назва „Карпаторуська Східна Православна Церква”. На с. 45 єпископа Серафима (Іванович) та на с. 47 єпископа Володимира (Раїч) чомусь іменовано титулом „митрополит”, на с. 71 протоієрея Івана Чернавіна – „архімандритом”. Зустрічаємо також неточності у написанні прізвищ: ігумен Феодосій (Боршан) (с. 13), ігумен Феодосій (Воршош) (с. 66) – а має бути ігумен Феодосій (Боршош); митрополит Досифей (с.62) – має бути митрополит Дорофей (Філіп); владика Григорій (Закалян) – має бути владика Григорій (Закаляк). Не повністю розібрався автор і з питанням „савватіївського розколу”. Окремі зауваження викликає ставлення автора до запозичених матеріалів. Так, автор, використовуючи матеріали про архімандрита Йова (Кундря), чомусь не вказує їх походження.

Загалом книга носить пізнавальний характер, уважаємо, що вона буде спонукати інших краєзнавців-істориків до поглибленого вивчення історії православної церкви на Закарпатті.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати