Семінар в Мукачеві: В Україні зазнають дискримінації як жінки, так і чоловіки

Ініціатором зустрічі виступив Ужгородський прес-клуб реформ, який за підтримки управління молоді і спорту Закарпатської ОДА реалізує проект у рамках програми «Інформаційно-просвітня кампанія з поширення ґендерних знань для журналістів районних та обласних видань». Прес-клуб неодноразово піднімав тему дотримання ґендерної рівності. Цій проблемі присвячено 2007 рік, прийнято ряд законодавчих документів, однак питання досі залишається на папері, зауважила головний спеціаліст управління молоді і спорту ОДІ Оксана Гуранич.

Ґендер — це не «жіноча» тема і не феміністичний рух, — нагадала директор Центру ґендерної освіти при УжНУ Маріанна Колодій. Насправді це поняття соціальної статі, тобто ґендерне вчення аналізує шляхи досягнення компромісу між репродуктивним, продуктивним та соціальним аспектом життя людей. Бути реалізованими в усіх аспектах повинні бути як жінки, так і чоловіки. Проте на практиці у суспільстві часто виникає дисбаланс. Зокрема, надзвичайно ґендерно стереотипізованими є українські ЗМІ. Найпростіший аналіз виявляє ряд порушень та «викривлень» в один бік, наклеювання ярликів залежно від статі. Найбільше ґендерна дискримінація присутня у рекламі, стверджує М. Колодій, часто експлуатація образ однієї статті і нівелюється інша. Не рідкістю є провокативні і дискримінаційні заголовки щодо жінок чи чоловіків.

Участь батьків у вихованні дітей мінімізується все більше. Натомість важливу роль у формуванні громадської думки відіграють ЗМІ, виховуючи молоде покоління. Тому публікації повинні бути виваженими і збалансовано висвітлювати усі ґендерні аспекти. На переконання М. Колодій, журналісти мають прямий вплив на свідомість людей, тому ґендерні стереотипи у ЗМІ — неприпустимі.

Тема викликала жваве обговорення. Зокрема, представник мукачівських мас-медіа не погоджувався з пропозицією позбутися вислову «чарівна стать», мотивуючи тим, що жінки своєю чарівністю вирішують чимало питань.

Питання ґендерної рівності відкидає Україну на одні з останні пунктів у світовому рейтингу держав на предмет дотримання прав людини та рівня людського розвитку. Адже саме цей показник є одним з 4-ьох визначальних. Крім ґендерної рівності враховується також стан здоров’я і довгожительства, доступність освіти та показник матеріального добробуту.

Крім того, показником вирішення соціальних питань у державі давно прийнято вважати представництво статей на різних владних рівнях. Так, в Україні у Верховній Раді сьогодні лише 8 % жінок. Досі не вирішено основних соціально значимих питань, не узгоджено на рівні законодавства ряд проблем медичної сфери тощо.

Цікавим є показник представлення статей у владі області. Так, жінок у органах влади Закарпаття — 70 %, проте майже ні одної на керівних посадах. Жінки займають посади починаючи з 7-8 категорії. Серед держслужбовців 1-4 категорії — жодної жінки. Та й зарплата жінок на 30 % менша, ніж у чоловіків, тобто вони працюють в основному на менш оплачуваних посадах. Не захищені відповідно і чоловіки. Існують значні проблеми з репродуктивним та психічним здоров’ям українських чоловіків. Майже відсутні «чоловічі» лікарі-андрологи у місцевих лікарнях. А 90 % самогубств в Україні здійснюються саме чоловіками.

Організатори заходу запропонували ряд рекомендацій для журналістів. Зокрема,
• Усвідомити, що рівноправне представництво обох статей і паритетне врахування їх думок та інтересів — запорука професійності;
• У матеріалах про так звані «історії успіху» (лідерство, перемоги тощо) паритено представляти обидві статі;
• Слід відмовитися від пошуку ти х фактів, уподобань, захоплень, які традиційно підкреслюють «мужність» представників однієї статі і «слабкість», «вторинність» інших;
• Увагу варто акцентувати на тому, що обоє — і жінка, і чоловік, — несуть однакову відповідальність за виховання дітей;
• Проводячи бліц-опитування чи інтерв’ю, слід рівноцінно представляти думки як жінок, так і чоловіків.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати