По закінченні Архієрейської Святої Літургії, відбулося мировання та освячення свічок.
Такі освячені свічки називають стрітенськими, або ж у народних традиціях «громичними», бо їх кладуть перед образами під час грози, щоби захистити людей і худобину від блискавиці.
Коли християни приходять із церкви в день Стрітення додому то запалюють «громичну» свічку — «щоби весняна повінь не пошкодила посіви і щоби мороз дерева не побив». Від «громичної» свічки і саме свято Стрітення отримало назву у народі «Громиця».
Освячена свічка на Стрітення Господнє, за повір'ями, має надзвичайну силу бо оберігає поселю від великої бурі, грому, зливи чи смерчу, ниву — від вітролому чи граду, а родину — від бід, «злого ока», горя та важких хвороб.
