На весіллі у циганського барона гуляла і співала вся ужгородська "Радванка"

Ужгород, площа Шандора Петефі... Причепурений фаетон, в упряжці якого гнідий арабський скакун, зупинився біля фотоательє. З нього вийшли наречена й жених. Сотнями міріадами рубінів на сонці виблискувало весільне плаття нареченої. Виготовлене за спеціальним вишуканим дизайном, красотою воно здивувало навіть бувалих модельєрів. Усі ахнули. Вартість його, як сказала нам Світлана Адам, мати нареченої, — близько 1700 доларів. Геть вишукане плаття виготовили модельєри однієї чернівецької фірми. Але сам ескіз моделі — суто фантазія матері, яку, до речі майстри так до кінця і не втілили. Більше того, мати разом із майстрами протягом місяця шила плаття, підказуючи, як, де і що.

Натовп збуджено загудів. Деякі навіть вийшли на балкони, начебто в Ужгород завітав генсек Микита Хрущов. Довкруж — сотні ромів зі своїми дружинами, дівчатами. Вони франтують у дорогих смокінгах і сукнях, мовбито на балу імператриці Марії-Терези. На руках - по кілька золотих перснів. І раптом натовп загомонів. Жених Сергій Чічак і наречена Октавія Адам заходять в фотоательє. Біля входу, як біля мавзолею, — черга бажаючих сфотографуватися з молодими. Жениху — 22, нареченій — 18 років. Він — майбутній юрист, вона — хореограф. Октавія чимось схожа на принцесу з індійських фільмів. Ну й жених - парубок хоч куди!
Музиканти дружно вдарили чардаш. І так, що, здається, розбудили Шандора Петефі, якому півтора століття тому наш Ужгород чомусь здався замурзаним. До речі, найкращий циганський фаетон із трьома білими арабськими скакунами — у ромів Мукачева. Але на весілля онучки ужгородського барона була проблема доставити коней в Ужгород. Отож довелось запрягати свого. Але цю деталь, яка для цигана чи не найголовніша в житті, ніхто з сотні глядачів не помітив. Між іншим, поруч був не менш шикарний лімузин Але він нікого не цікавив!
А далі було фантастичне циганське весілля! З музикою, запальними піснями танцями, тостами... Втім, гостей на весіллі за циганськими традиціями було вже й не так багато — 220 осіб. Як із Закарпаття, сусідніх областей, так із сусідніх Словаччини та Угорщини. Готувати наїдків для такої гурби батькам молодих не довелось. Бо головні урочистості в розрахунку 25 доларів на особу відбулись у ресторані. Це без урахувань триста пляшок горілки, не кажучи вже про сотні пляшок інших напоїв.
А опівночі почався танець молодої. Тон задав один із гостей, вклавши за волосся молодої купюру в 1000 євро! І пішло-поїхало. Купюри 1000 та інші — як у євро, так і в доларах, - сипали молодій за танець й інші партнери. Танець продовжувався доти, поки на молодій не було місця, куди ліпити купюри. До речі, аби затанцювати перший танець з нареченою, 1000 євро виклав і жених.
Словом, усе було, як на циганському весіллі. «Але - веселому! — посміхаючись, пригадує мати нареченої. — Гості почувалися вільно, як вітер. Ніхто своїх емоцій не стримував. А навіщо — таке свято буває тільки раз у житті. А якщо зважити, що багато з них - професійні артисти, то й поготів!».
Та головні події були попереду. Тільки-но молоді наступного дня на фаетоні з'явились на ужгородській “Радванці”, а там - страшенний натовп людей. «Ми розгубились, — пригадує мати нареченої. — Бо стільки людей у своєму житті я не бачила. Це щось було схоже йа демонстрацію, коли з космосу зустрічали Юрія Гагаріна!”
І вся Радванка весело загуділа ще на два дні А батькам хоч би що - хай знають, як цигани гуляють!

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати