Іван Штефанюк: "Розбазарювати комунальну власність міста прокуратура не дозволить"

– Не буду кривити душею – важко. І не тільки тому, що новий КПК викликав внесення парламентом змін майже до двох десятків законів, які регулюють статус прокуратури та порядок реалізації наданих нам повноважень. Ці нововведення теоретично переважною більшістю працівників освоєно. Однак бракує правозастосовної практики. Вона лише почала формуватися в нашій роботі. До речі, як і в діяльності всіх правоохоронних органів. Нещодавно на координаційній нараді з ними старались знайти шляхи узгоджених дій у протидії злочинності та корупції в нових умовах. Суттєві корективи вносяться і в практику наглядової діяльності за додержанням законності відповідно до останніх змін у Законі «Про прокуратуру».

– Я з ними знайомився, але сумніваюся, що населення, хіба за винятком юристів, знає, як змінилися повноваження прокурора. Тому прошу коротко про це інформувати читачів.

– Найперше скажу, що вони конкретизувалися. Наприклад, скасовано повноваження прокурора щодо видання обов’язкових для виконання приписів, протестів... Встановлено один основний акт прокурорського реагування на виявлені порушення закону – подання. Прокурорська перевірка може здійснюватися лише після винесення постанови, в якій зазначаються підстави для її проведення. Вони мають свідчити про можливі порушення законності. Прокурор повинен також обґрунтувати необхідність конкретних дій. Копія такої постанови обов’язково надається особі, на права та свободи якої може вплинути проведення перевірки. До речі, з моменту дії цих змін нами винесено майже 30 постанов щодо проведення перевірок і лише дві з них до сьогодні оскаржувались.

– Значить, були вагомі підстави для перевірок?

-- Безперечно. Інакше б не виносилися постанови. До речі, оскарження вище стоячому прокурору чи до суду не зупиняє їх дію. Перевірки за заявами громадян чи керівників підприємств, організацій, установ, тобто фізичних і юридичних осіб,тепер будуть проводитися тільки після їх попереднього розгляду компетентними органами виконавчої влади, місцевого самоврядування або ж неприйняття ними у встановлені строки рішень з цих питань. Зрозуміло, що у таких випадках винним посадовцям і службовцям різного калібру прокуратурою буде даватися відповідна юридична оцінка.

– Із переліку органів досудового розслідування у новому КПК виключено прокуратуру. Тобто, очевидне обмеження її функцій. Й разом із тим, наскільки я зрозумів, значно посилено її роль саме як сторони кримінального провадження з боку обвинувачення, бо тільки в 36-й статті повноваження прокурора налічують понад 20 пунктів. Як розуміти таке протиріччя: з одного боку обмеження, а з другого – посилення?

– Згадайте конституційні функції прокуратури і все стане зрозуміло. Функції досудового слідства та нагляду за додержанням і застосуванням законів 121 стаття Основного Закону не містить. Вони в Перехідних положеннях значились як тимчасові…

– Воістину, нема нічого постійнішого за тимчасове. Минуло 15 років як, нарешті, зроблено першу конкретну сходинку до реформування прокуратури…

– Тепер прокурор бере участь на стороні обвинувачення не лише в суді, а на всіх стадіях кримінального провадження, одночасно здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування. Робиться це у формі процесуального керівництва ним. Тобто, прокурор безпосередньо керує діями органу досудового розслідування, бере участь у проведенні будь-якої процесуальної слідчої дії або сам їх проводить. Він же (або за його дорученням слідчий) складає та негайно вручає особі письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Коротше кажучи, прокурор за новим КПК наділений виключними повноваженнями владно-розпорядчого характеру щодо прийняття основних рішень на досудових стадіях кримінального провадження.

– Як позначилися законодавчі зміни стосовно прокуратури на показниках роботи за минулий рік?

-- На пріоритетних напрямках ми спрацювали непогано. Критично проаналізовано й упущення. Суттєво зростає відповідальність кожного працівника за доручену ділянку роботи. Особливо в захисті прав і свобод ужгородців. Для цього використовували і кримінально- , і цивільно-правові засоби до порушників. Наприклад, засобами прокурорського впливу до міського бюджету акумульовано сотні тисяч гривень. Ставила прокуратура і буде ставити перепони незаконним видаткам з державного бюджету (торік ініційовано поворот виконання спірного судового рішення на півмільйона гривень). Щоб повернути людям зароблене довелося порушувати кримінальні справи стосовно службових осіб ТОВ «Світанок» і ПАТ «Управління механізації та будівництва». Подано майже 250 заяв про видачу судових наказів. У результаті заборгованість по зарплатах зменшилася, порівняно з початком року, на 700тис.грн. Однак це явище не подолано, на сьогодні борг роботодавців своїм працівникам складає 600тис.грн. Зростає він і по єдиному внеску на загально обов’язкове державне соціальне страхування і сягнув кілька млн. грн. Тут є над чим працювати не тільки прокуратурі, але й міській раді, ДПІ та Пенсійному фонду, іншим контролюючим органам в Ужгороді. До слова, як і в захисті прав неповнолітніх. Сьогодні на виконанні в ДВС перебуває майже 1550 виконавчих листів про стягнення аліментів на утримання дітей. На користь Л. нам довелося через суд витребувати майно з чужого незаконного володіння, а в однієї мешканки відібрати дітей, двох з яких вона хотіла продати.

– Останнім часом не тільки в Ужгороді, але й області та за її межами викликав значний резонанс продаж єдиного майнового комплексу «Корона». Хотілося б отримати інформацію про допущені при цьому зловживання з перших уст – від керівника прокуратури міста, а не обмежитись поданою різними ЗМІ.

– Додати до тієї інформації можу лише одне: щоб запобігти незаконній приватизації об’єктів комунальної власності, прокуратурою припинено відчуження майнового комплексу «Корона». Нині зацікавлені особи всіляко намагаються довести законність рішення міської ради, хоч перелік порушень закону в процесі приватизації історичної пам’ятки архітектури міста займає кілька сторінок. Крім апеляції на рішення Господарського суду Закарпатської області, прокуратурою внесено до ЄРДР дані щодо неправомірних дій службових осіб департаменту міського господарства з приводу незаконного відчуження «Корони». Припинено «прихватизацію» деяких інших об’єктів.

– Земельних ділянок також?

-- У сфері земельних відносин до суду направлено кримінальну справу щодо незаконного надання міськрадою земель водного фонду. Ще одна така справа розслідується з питань незаконного розпорядження землями рекреаційного призначення. Якщо коротко казати, то загальна площа земель, що підлягають поверненню за прокурорськими позовами, що перебувають нині у провадженні суду, – 39 гектарів. Майже півтора десятка гектарів підлягає поверненню за рішеннями, які набрали законної сили. Як для нашого невеликого, але густо населеного, міста – це дуже значні площі. Нам довелося внести апеляції й на три судові рішення, якими визнано право власності на самочинне будівництво та землю під ним. Розбазарювати комунальну власність міської громади прокуратура не дозволить, адже це також, хай і опосередкований, захист прав і свобод його мешканців.

– Знову повернуся до нового КПК. Одні в його положеннях бачать гуманізацію кримінальної юстиції, інші – обмеження прав і свобод учасників кримінального провадження. Про що свідчить практика його застосування за перші місяці в Ужгороді?

– Її, цю практику, та загалом шляхи ефективнішої протидії злочинності ми проаналізували з керівниками правоохоронних органів міста на координаційній нараді в січні. Тепер працюємо над поданням, де будуть зазначені проблеми, вирішувати які треба міській раді та правоохоронним органам в одній упряжці. Сюди необхідно підключити й громадські формування. Поки що в місті бездіють охоронні фірми. Дільничні інспектори та громадяни також не працюють пліч-о-пліч. У деяких будинках люди бачать інспектора лише після скоєння якогось злочину. При такій «профілактиці» стає зрозумілим те, чому в нас найвищий рівень злочинності на 10 тисяч населення. Сподіваюся, що наше подання буде винесено на розгляд сесії міськради. Не сприяє ефективній протидії злочинності й значна плинність міліцейських кадрів, у тому числі й керівних. Лише за час моєї каденції в місті змінилися три начальники відділу УМВС України.

– Останнє, напевно, позначається й на розкритті злочинів, у тому числі й підпалів авто…

– Це наша найболюча проблема. Звичайно, можна і треба говорити, що в місті не обладнано достатню кількість австоянок, що люди залишають автівки, де попало. Можна називати інші причини. Проте зловмисників треба виявляти і палії мусять бути покарані. По кожному такому злочину відпрацьовується по кілька версій. Це, можливо, і помста тому чи іншому власнику, своєрідне попередження за ті або інші дії. А, можливо, палить авто так званий «народний месник». Словом кожна версія відпрацьовується. Тут правоохоронці також вправі розраховувати на допомогу громадян. І не тільки тут, бо не можна ж ужгородцям так відсторонено ставитися до того, що відбувається довкола.

Теги: прокурор, Штефанюк, Корона

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати