Качок на Ужі найкраще годувати макухою

З року в рік під мостом в обласному центрі гуртуються представники крякви звичайної - найпоширенішого з видів дикої річкової качки. Кряква звичайна є численною у всіх водоймищах і, ймовірно, є одним із найбільш відомих у світі птахів. Прилітають до качок і чайки з Дунаю, однак, вони є рідшими тамтешніми гостями.

На думку колишнього директора Концівської птахофабрики Біндаса Едуарда, дикі качки облюбували саме це місце в Ужгороді з декількох причин. По-перше, річка Уж взимку не замерзає повністю. «І якщо їх природні місця перебування повністю вкриті кригою і там неможливо віднайти дрібну рибу чи ті ж водорості, то тут це цілком реально», – зауважує Едуард Олександрович. По-друге, багатство риби та зеленого світу у нашій річці не дає їм довго голодувати. По-третє, качки і чайки вже звикли отримувати тут постійну підживу від людей. «Якщо деякі особини вже підгодовувалися людьми тут вже не вперше, то, звичайно, вони за звичкою вже летять саме сюди. Їхньому прикладу просто наслідуть інші».

До речі, ці представники родини качиних мають цікавий метод добування їжі з водоймища. Наша річка багата на їжу, крякви занурюють у воду голову і широким, плоским дзьобом розшукують рослини і дрібних тварин. Більші шматки їжі крякви розтирають своїм жорстким дзьобом. Вони також поїдають підводні рослини. Щоб дістатися до них, крякви не пірнають, а просто занурюють у воду передню частину тіла таким чином, що на поверхні залишається тільки задня частина. Каченята люблять повністю занурюватися у воду. Протягом року крякви мають багатий раціон харчування, тому їх називають всеїдними. Вони можуть харчуватися зерном, поїдають траву, пробують їсти картоплю, ловлять комах у повітрі або шукають під водою насіння і листя різних рослин.

Зараз, у зимові дні, ужгородці активно підгодовують пернатих, кидаючи їжу з моста. Це і шматки хліба, і зернові суміші тощо. Оскільки, як вже зазначалося, крякву вважається всеїдним птахом, то її підгодівля не викликає особливих складнощів. Однак, не рекомендується давати пернатим білий хліб та хлібо-булочні вироби. Як зазначав біолог, орнітолог, кандидат біологічних наук, доцент, завідуючий кафедрою лісівництва географічного факультету УжНУ Людвіг Потіш у попередньому матеріалі нашого сайту, хліб не є природнім кормом. Він не перетравлюється нормально і, крім того, може призвести до розладу печінки. «Холодна пора – це екстремальні умови для птахів і вони змушені їсти те, що є, і те, що не завжди може бути корисним. Білий хліб у будь-якому випадку не є корисним. Сухий можна», – зазначає наковець.

«Найкраще підгодовувати пернатих на водоймищах макухою. Це побічний продукт пресуванням насіння олійних культур після вичавлення олії. Її часто використовують рибалки для приманки риб», – зазначає Едуард Олександрович. Птахівник називає макуху найкращим кормом для пернатих в холодну пору року: «Пе-перше, макуха не тоне у воді і плаває на поверхні води, отож її можна кидати просто у водоймища і птахи зразу помітять її, коли прилетять. По-друге, у ній містяться всі потрібні для пернатих поживні речовини і вона є надзвичайно калорійною».

Помилуватися зграєю пернатих на річці ужгородці матимуть можливість до настання перших теплих днів і сезону спарювання. Тоді птахи парами відлітають на свої природні місця перебування.

Довідка: Кряква звичайна ( Anas platyrhynchos) − видовий представник родини качиних ряду гусакоподібних. Їх довжина: 50-65 см, розмах крил: 80-98 см. Маса самки – 1 080 г, самці – до 2 000 г. типовий мешканець прісноводих водоймищ, відомий усім з дитинства. Крякви також добре почуваються на суші, де пасуться, як гусаки. Археологічні розкопки показують, що вже стародавні єгиптяни вирощували крякв як свійських птахів.

Всі породи домашніх качок походять від крякви. Винятком є південно-американська мускусна качка. У багатьох домашніх качок ще залишилися ознаки дикої качки, наприклад, усі селезні домашніх порід мають на хвості завиток, а рейнські качки і порода уелс-арлекін мають голови темно-зеленого кольору та біле кільце на шиї. Незважаючи на це, існує багато порід, що відзначаються найрізноманітнішими кольорами і формами.

Типове крякання видають тільки самки, селезні вимовляють «рреп-рреп». Вважається, що блакитне з металевим відливом дзеркальце на крилі допомагає качкам впізнавати одна одну в польоті.

Крякви зазвичай створюють пари ще в серпні. У лютому кожна пара шукає зручне для гнізда місце і займає свою ділянку. Коли відповідне місце знайдено, самка починає будувати гніздо. Гніздо крякви зазвичай розташоване на землі, проте птахи також нерідко гніздуються поряд з водоймищем - гнізда можуть бути в дуплах дерев або навіть на дахах будинків. Качка насиджує яйця без допомоги самця. Пташенята, що вилупилися, покидають гніздо через 13-16 годин після появи першого каченяти. Пухнастики вже здатні швидко пересуватися по суші, плавати і пірнати.

Звичайна кряква поширена по всій північній півкулі. Вона гніздується майже на всій території Північної Америки, Європи і Азії, на південь від полярного кола. Кряква зимує в південних районах свого ареалу.

Теги: качки, Уж, макуха

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати