Так, урядом визначено новий порядок дій щодо хворих на туберкульоз, які порушуватимуть протиепідемічний режим і створюватимуть загрозу інфекціонування – таких хворих будуть госпіталізовувати до медичних закладів у примусовому порядку рішенням суду. Та за великим рахунком нічого нового це рішення не запроваджує, просто якщо раніше йшлося про «обов’язкову», то нині формулювання змінено на «примусову госпіталізацію», розповів кореспонденту Закарпаття онлайн головний лікар Закарпатського обласного протитуберкульозного диспансеру Василь Скрип.
«Йдеться про бацилярних хворих, які становлять епідемічну небезпеку для інших осіб і перериватимуть лікування, покидаючи стаціонар. Минулого року таких хворих у нас було 30, і всі вони були повернуті на лікування нашими силами, без участі суду. А от у 2011 таких випадків, коли хворих повертали на лікування через суд, було, здається десь 4-5», – розповів Василь Скрип.
Хворі на туберкульоз закарпатці, каже Василь Васильович, «законослухняні». І хоч «сторожа до дверей палати, звичайно ж, ніхто не приставлятиме, й лікуватимуть туберкульозних хворих і надалі у відкритих закладах, такі хворі, навіть якщо й перервали лікування, вдруге з медзакладу після того, як їх повертають на госпіталізацію, наприклад, міліціонери, вже не йдуть».
Минулого року, за словами головлікаря протитуберкульозного диспансеру, в області було виявлено 730 хворих на туберкульоз, з них близько половини – з бацилярною формою. «Показники захворюваності по області становлять 58 випадків на 100 тисяч населення, це поки що, на жаль, стан епідемії. Але в цілому ситуація на Закарпатті з туберкульозом краща, ніж по Україні. Хоча по країні за останні 3 роки спостерігається тенденція до покращення, у нас же показники стабільні, покращення поки досягти не вдається», – каже Василь Скрип.
Тож медики нині намагаються зробити все від них залежне, у першу чергу – обстежити тих, хто входить у групи ризику захворювання на туберкульоз: і за медичними показниками (хворі на СНІД, люди із виразковою хворобою шлунку, психіатрична і наркологічна групи, інші імунодепресивні стани), і за соціальними (безхатченки, малозабезпечені, ромське населення). За словами Василя Васильовича, раз на рік у ромські табори «приходить» флюороавтобус: «дорослі підлягають флюорографічному обстеженню, діти перевіряються на реакцію Манту. Якщо вивляються зміни при туберкулінодіагностиці, ми викликаємо до себе на дообстеження, недообстежених дітей у нас немає».
Хоч ситуація із захворюваністю на туберкульоз в області в цілому невтішна, натомість похвалитись Закарпаття може одним із найнижчих показників на цю хворобу серед дітей. За словами головлікаря протитуберкульозного диспансеру, «дитячий» показник захворюваності по області становить 4,3 на 100 тисяч населення. «Загалом обстановка досить напружена, але захворюваність дітей низька. Крім того, нам вдалось добитись покращення ситуації із щепленнями: минулого року показник охопленості вакцинацією сягав 96% проти 86% у 2011 році», – розповів Василь Скрип.
Тетяна Кашуба, Закарпаття онлайн