Щоб запевнити читачів у тому, що летючі миші потребують охорони, оскільки давним-давно занесені у Червону книгу України, а віднедавна присутні і в Червоній книзі Українських Карпат, і через різкі зміни клімату поступово зникають, Зелене Закарпаття разом із організацією «Екотон» відвідало 6-й поверх обласної державної адміністрації. Звідти прийшло повідомлення про те, що у коридорах з’явилося кілька особин червонокнижного кажана – ссавці у пошуках схованки на зимівлю потрапили в будівлю через відчинені вікна.
Працівники ОДА на таких небажаних відвідувачів реагували по-різному – хтось співчутливо намагався допомогти зняти тваринок з вікон та стелі, хтось розповідав веселі історії про попередні «візити» кажанів, а хтось висовувався із сердитим виглядом з кабінетів і торохкотів на весь коридор, що летючих мишей треба вбивати, «патаму што ані тут лєтают, а здєсь женщіни бєрємєнниє ходят, пугаются», і швидко ховався за дверима, коли ми намагалися заперечити. Одна з таких «бєрємєнних женщін», активістка «Екотону» Наталія Маркович, саме безстрашно знімала малесеньку пискливу істоту з вікна. Тримала в руках, гладила, клала у шапку (куди вирішили поскладати кажанів, аби вони там притихли і заснули) – і анітрохи їх не боялася «вісників диявола», як називають цих тварин у народі.
Детальніше про це читайте у матеріалі Вероніки Брудки на порталі Зелене Закарпаття.
