Римо-католицький та реформатський ієрархи Закарпаття перед Різдвом закликали змінити ставлення до ялинок

ТРАДИЦІЇ МИНУЛОГО, РЕАЛІЇ СУЧАСНОГО І ПЕРСПЕКТИВИ МАЙБУТНЬОГО КУЛЬТУ ВИКОРИСТАННЯ ЗРУБАНИХ ЗЕЛЕНИХ ДЕРЕВЦЯТ НА СВЯТО РІЗДВА ХРИСТОВОГО І НОВОГО РОКУ

Напередодні Різдвяно-Новорічних свят в українців і слов’янських народів взагалі є звичай встановлювати й прикрашати ялинку. Цією традицією, що так подобається як дітям так дорослим, ми намагаємось встановити атмосферу свята. Але не всім відомо, що цей звичай був запозичений у германських племен. Вічнозелене деревце символізує вічне життя, а прикраси на ньому – ті дари, які людина має отримати в Новому році. Існує думка, що різдвяна ялинка – це образ священного дерева, а зоря, якою вона увінчана, є символом неба й сонця.

Насправді символічні й „священні” дерева присутні у традиціях і віруваннях майже всіх народів світу. Дерево є одним із універсальних символів духовної культури людства. Воно символізувало центральну вісь світу, яка з’єднує Небо й Землю; людину та її шлях до духовних висот; цикли життя, смерті й відродження; Всесвіт та його процеси вічного оновлення; потаємну Мудрість і таємничі закони буття. У древності його пов’язували з богами і містичними силами природи. У міфах народів світу часто присутні два центральних дерева: Дерево життя й Дерево пізнання Добра й Зла.

Вселенська Церква звертається до своїх вірників і людей доброї волі, роз’яснюючи справжню суть цього обряду, який ми проводимо для вшанування Самого Ісуса Христа у вірі, правді, чистоті серця, а також в намірах правильно доглядати і берегти створіння – природу, дану Богом людству (адже Різдво Господнє – празник радості всього створіння).

І тут слід зазначити, що для прикраси свята використовується зрубане, тобто мертве ялинове (чи ялицеве) дерево. Хіба мертве дерево може символізувати життя?
Тим більше на це важливо звернути увагу в нас час, коли екологічна криза, яка напряму зв’язана з кризою духовності людства, набирає все більші оберти. І непродумане вирубування лісів є одним з найважливіших факторів руйнування навколишнього природного середовища.

Лісові екосистеми, як відомо, грають у природі визначну роль як регулятори водного режиму, очисники повітря від пилу і хвороботворних бактерій, є місцем для існування багатьох видів тварин, рослин та грибів. Також вони мають величезне значення для медицини та багатьох галузей народного господарства. Вони є безцінним Божим дарунком для людини, тому ми повинні бережливо відноситись до цього подарунку. Отже вирубка ялинок заради прикраси свята є як мінімум неетичною, а браконьєрське вирубування – взагалі гріхом і злочином проти людства і держави.

Звичайно за наявності цілеспрямованого вирощування ялинок для забезпечення ними святкування Нового Року і свята Різдва Христового на Україні можливо заснувати величезні за територією розсадники і «зеленгоспи» та забезпечити цим «товаром» чи не всі країни Європи, але для цього потрібно буде використати землі, які можуть бути корисними для інших, більш важливих галузей народного господарства.

Також слід зауважити на тому, що після Різдвяно-Новорічних свят змертвілі хвойні деревця викидають на подвір’я біля смітників і часто буває що спалюють прямо на тому ж місці, незважаючи на те, що за порушення цієї норми передбачено штраф у сумі 1190 гривень.

Отже, знаючи, що обряд прикрашання ялинки своїм корінням сягає древнього культу вшанування дерев і взагалі запозичений з культури інших народів, та й більше того – насаджений нам, християни могли б взагалі відмовитись від цієї традиції. Тим більше, що Відомо як старозавітні ізраїльські праведники постійно боролися з культом вшанування дерев (ашер) у своїй країні. При цьому, коли на царський трон ставав правитель, який справді вірив в Бога (про якого в Святому Письмі сказано, що він був Богу угодний), то він намагався припинити такі вшанування дерев, присвячених поганським божкам. Але запровадити і поширити звичаї набагато легше, ніж їх позбутися. Тим більше, що в Західній Європі та в Росії, на які зараз орієнтуються більша частина наших співгромадян, ця традиція міцно вкорінилася і навряд чи сучасне покоління від неї відмовиться. Тож сподіватись на відмову українського суспільства і народів Східної Європи загалом від цієї традиції у найближчій перспективі нам не доведеться. Навіть якби міські жителі відмовились від прикрашання зрубаних зелених насаджень на Різдво Христове і Новий Рік, що само по собі є малоймовірним, то майже неможливою є відмова сільських жителів, де сила традиції надзвичайно живуча.

Щоб задовольнити потреби християнської традиції прикрашання ялинки на свято Різдва Христового, створити справжню живу, духовну атмосферу свята і водночас не нашкодити довкіллю вважаємо цілком сприйнятливим використання живих хвойних насаджень (араукарії), наприклад в горщиках чи контейнерах з можливістю їхнього подальшого висаджування у відкритий ґрунт.

Цілком логічним, і з християнської точки зору правильним і благодатним, є використання вже дорослих, сформованих, рослин, які ростуть біля храмів, шкіл, адміністративних будівель і інших споруд, та зможуть радувати, особливо наших маленьких глядачів, на кожне Різдво і Новий Рік. Деякі християнські спільноти в Україні вже мають такий досвід. Також слід зауважити, що вже з минулого року Мукачівське Римсько-Католицьке єпископство відмовилось від прикрашання храмів зрубаними ялинками і цим стало прикладом для всіх вірників.

Вирощування живих дерев біля храму, або в контейнерах має велику кількість позитивів: люди будуть мати не тільки на Різдво і Новий рік, а протягом усього життя в оселі справжнє, живе, зелене створіння; це перешкоджатиме вирубуванню зелених насаджень браконьєрами, оскільки екологічно-свідомі люди вже не захочуть придбати зрубане, мертве деревце; відпаде необхідність у виділенні спеціальних земельних ділянок для вирощування саме «новорічних» ялинок і тим самим збільшиться кількість площ придатних для ведення сільського господарства.
Оскільки Христос приходить у наш спотворений гріхом світ, щоб дарувати життя та повернути всьому створінню його первозданну гармонію, постараймося, щоб Різдво Христове в дійсності було святом радості всього створіння і початком наших позитивних змін у Ісусі Христі.

Голова комісії з екології та мігрантів
Римсько-Католицької Церкви в Україні
ординарій Мукачівської дієцезії
Єпископ Антал Майнек

Голова Закарпатської Реформатської Церкви
Єпископ Олександр Зан-Фабіян

Голова ГО «Інститут еколого-релігійних студій»
Д-р Олександр Бокотей 

Теги: ялинка, Різдво

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати