95-річний француз Стефан Ессель – легендарна особистість у своїй країні: соратник генерала Шарля де Голля, учасник Руху опору, в’язень концтабору Бухенвальд, де його ледь не повісили як англійського шпигуна, організатор кількох втеч в’язнів вже з інших німецьких концтаборів... Після війни він став професійним дипломатом і представляв Францію в ООН. У складі робочої групи під орудою Елеонори Рузвельт (дружини президента США Теодора Рузвельта)був одним із розробників документа планетарного значення – Загальної декларації прав людини, за принципами якої живуть від 10 грудня 1948 року, дня її прийняття на ІІІ сесії Генеральної Ассамблеї ООН, усі цивілізовані суспільства світу. Від імені Франції виступав в ООН посередником у влагодженні міжетнічних конфліктів у різних регіонах світу під час деколонізації. Член французької комісії з прав людини, Стефан Ессель став відомим правозахисником, і ще й сьогодні, вже у поважному віці, без найменшого вагання вирушає у будь-який куточок планети, щоб оборонити політичних в’язнів, захистити людські права, які порушуються владою.
А ще дотепний, рухливий, завжди елегантно одягнутий дідусь, котрий зберігає у своїй пам’яті майже все двадцяте століття і дванадцять років двадцять першого, пише книжки глибокого змісту, які спонукають людей задуматися над порушеними у них питаннями і шукати відповідей на них. Крім «Обурюйтесь!» це ще «Заангажовуйтесь!», «Шлях надії», «Громадянин без кордонів», «Танок зі століттям» та ін. Книжки ці викликають жвавий інтерес як у французьких читачів, так і у читачів з тих країн, де їх було перекладено.
Сорок першою країною світу, де памфлет Есселя було перекладено і видано, стала Україна. «Мені як перекладачу й упоряднику книжки приємно, що вона побачила світ саме у нашому краї. Це свідчення того, що й закарпатці здатні втілювати у життя міжнародні культурні проекти з видання світових бестселерів. – каже Віктор Мотрук. – На нього мене надихнув мій приятель з м.Ніор, що у південно-західній Франції, Ерік Сюрже – чудовий знавець французької культури і великий шанувальник української. Завдяки його старанням кілька років тому я був запрошений презентувати на батьківщині відомого французького поета ХХ ст. Жоржа-Леона Годо книгу його чудових поезій у прозі «Магнітне поле», яку я переклав і видав в Ужгороді. Ерік переконав мене, що «Обурюйтесь!» Есселя – це саме та книга, яка зараз потрібна Україні, і я погодився з ним. Одержавши від автора і видавців книжечки дозвіл на її переклад і видання в Україні, я взявся за роботу. Коли переклад було зроблено, зайнявся пошуком благодійників, які б допомогли її видати, а це стало для мене справжнім«ходінням по муках», яке, зрештою, добре знайоме усім творчим людям, які прагнуть донести до людей плоди своєї праці. Врешті-решт твір Есселя вийшов, і я тішуся, що вінпіде «у люди».
Прикметно, що сталося це напередодні знаменної для всього людства дати – 64-ої річниці від дня прийняття (10 грудня 1948 року)ІІІ сесією Генеральної Ассамблеї ООН Загальної декларації прав людини, яку творив і Ессель. Цей день усе людство відзначає як День прав людини.
У Франції «Обурюйтесь!» вийшла друком 2010 року у видавництві «Ендіжен» (у м. Монпельє, що у південній Франції). Буквально через кілька місяців її вже важко було придбати у книгарнях французьких міст, бо її перший наклад (8 тисяч примірників) миттєво розкупили. А в середині січня 2011 року кількість проданих екземплярів памфлета перевищила вже мільйон примірників! Для порівняння роман «Карта і територія» відомого романіста Мішеля Уельбека французи придбали того року у кількості «лише» 453 тис. книжок. Права на її видання викуповують найбільші європейські видавництва, згодом із таким же клопотанням звернулися в «Ендіжен» й видавництва США, Японії, Канади, Австралії… «Обурюйтесь!» стає міжнародним бестселером.
На даний час її видали 41 мовою світу сукупним накладом понад 4 млн 300 тис примірників. Її можна побачити на полицях книгарень Нью-Йорка, Лондона, Токіо, Барселони, Буенос-Айреса, Монтевідео, Стокгольма, Варшави, Афін, Відня…На загал, з передмовами відомих політичних, державних діячів, артистів, письменників. Так, переднє слово до португальського видання належить колишньому президенту країни Маріо Соарешу, а передмову до англійського написав популярний журналіст Чарльз Глас… Автор передмови до українського видання – відомий український політик, польовий командир Майдану і депутат Верховної Ради VI скликання Тарас Стецьків.
Колосальний успіх твору Есселя у читачів став несподіванкою як для видавців, так і для самого автора. Ще більшою став могутній ідеологічний вплив книжечки на протестні рухи у Франції та в багатьох європейських, азійських латиноамериканських, африканських країнах, як от рух «індігнадос» («обурених») в Іспанії, виступи соціально незахищеного населення в Італії, Греції, Португалії, Бельгії, Англії, революції за повалення авторитарних режимів у північноафриканських країнах( Марокко, Туніс, Єгипет, Алжир). Заклик Есселя «Обурюйтесь!» долинув через океани і до США, де пройшли масові маніфестації під лозунгом «Захопи Волл-стріт», а також до Австралії, Японії, Ізраїлю, інших куточків планети.
Стефан Ессель заперечує думку, висловлену окремими журналістами, що протестні рухи 2011 року у світі ідеологічно спиралися на його твір. В інтерв’ю паризькому кореспонденту «Українського тижня» Аллі Лазарєвій Ессель пояснив: «То стався збіг у часі. Можливо протестанти й скористалися з якихось моїх міркувань, але очевидно те, що змін домагаються вони, а не я». І додав: «Мені пощастило на своїх 30 сторінках висловити дуже прості, але важливі речі. Чудово, що вони придалися. Загалом, мені дуже приємно, що багато людей у різних країнах світу зацікавилися моєю скромною працею, шукаючи, як чинити опір подіям, що викликають їхній гнів».
Які ж питання порушує у ній автор, що його обурює? Це передусім «влада грошей, яка ніколи не була такою потужною, нахабною та егоїстичною»; це глибока прірва між багатими і бідними, що виникла внаслідок диктатури крупних фінансово-економічних груп, які поділили країни, увесь світ на зони свого політичного впливу і ринки збуту своїх товарів; це палестинсько-ізраїльський конфлікт, який ніяк не знаходить урегулювання; це існування у світі авторитарних режимів, які грубо порушують людські права і свободи, усуваючи під будь-якими приводами опозицію із політичного життя… А ще його турбує споживацьке ставлення до життя широкого загалу західних країн, передусім молоді, байдужість до культурних цінностей, вироблених попередніми поколіннями народу, яке нав’язується мас-медіа з мовчазної згоди держави та ін. Ессель настійно радить молодим: «Подивіться навколо себе, і ви знайдете багато чого, що викликає обурення. Найгірше – залишатися байдужим, заспокоюючи себе словами: Я нічим не можу зарадити, нехай кожен виплутується зі скрутного становища сам». Тим, хто у ХХІ столітті будуватиме кращий світ, він каже: «Творити – це чинити опір. Чинити опір – це творити».
Хоч Ессель не був в Україні, але він у курсі усіх наших проблем, які обурюють і молодь, і людей старшого покоління: порушення прав і свобод українців, розкрадання матеріальних ресурсів країни олігархами, нищення її духовних надбань та інші. Що ж пропонує усім обуреним світу французький правозахисник, щоб протистояти антинародній владі ? Щоб домогтися зміни свого життя на краще й збудувати у своїй країні справді демократичне, гармонійне суспільство, він застерігає від застосування насильницьких методів боротьби.
На його переконання, «майбутнє належить ненасильству, примиренню різних народів і культур. Саме цим шляхом людство повинно пройти свій наступний етап». Якщо боротися, то лише мирним способом, через мирне повстання. «Україна дала світові такий приклад під час мирної революції 2004 року, і його потрібно наслідувати».
…Бунтарський дух Есселя вже витає Україною. Його озвучила під час фестивалю сучасного мистецтва «ГогольФест», який відбувся 19 вересня в промзоні на Видубичах, молода француженка, лікар за фахом, Ліз Мйоне, котра живе з чоловіком в Україні. Вона емоційно зачитала уривок з його всесвітньовідомої книги. І пояснила, що, на її переконання, у теперішній час кризи і труднощів в Україні цей текст Есселя вельми доречний. З нею важко не погодитись.
То чи зможе маніфест легендарного француза, що став справжньою подією політичного і культурного життя у Франції та у багатьох країнах світу, розбурхати зневірених у собі і своїй державі українців?