Ужгородський дівочий виноград не є місцевим: його батьківщина – Америка

Його вирощують з декоративною метою, переважно для вертикального озеленення: «Дівочий виноград у флорі представлений близько десятьма видами. Parthenocissus –його назва на латину. Назва двоскладна: «partheno» означає «незайманий», а «cissus» – «плющ».

Чим вона зумовлена, достеменно невідомо, – розповідає Олег Колесник, декан біологічного факультету Ужгородського національного університету, кандидат біологічних наук, доцент. – В культуру він був введений у ХVII-поч.XVIII ст., але той, що у нас росте – це дівочий виноград п’ятилистковий (Parthenocissus qyinqiefolia). Тобто це один із представників роду. Саме п’ятилистковий дівочий виноград походить із Північної Америки, але представники цього роду трапляються і в Гімалаях, і в Східній Азії».

Дівочий виноград використовується, переважно у зеленому будівництві: це виключно декоративна рослина, однак, плоди його не є отруйними: «З родини виноградних немає літературних даних, щодо якихось отруєнь. Але він неїстівний, його не вживають у їжу. Однак, я сумніваюся, що він може викликати якісь серйозні отруєння. Принаймні, немає інформації, щоб він був якимось токсичним, отруйним. Але він використовується виключно як декоративна рослина, а у їжу вживається зовсім інший представник із родини виноградних – Vitis – виноград. Хоча, дикі його форми також малоїстівні. Над «благородним» виноградом вже добре попрацювали селекціонери», – каже Олег Борисович.

Дівочий виноград зовсім невибагливий: він добре розвивається, стійкий до хвороб, витримує мороз, легко розмножується – живцюванням або насінням. «Як і будь-яка деревоподібна ліана, дівочий виноград розвивається дуже швидко. За рік пагони виростуть на 2-3 метри. Це залежить від потужності кореневої системи, від віку лози тощо. Разом із плющем він є досить популярним. Зокрема, в Ужгороді дівочого винограду багато. Він дуже гарно виглядає, має цікавий червоний колір при осипанні. До речі, є виногради з дівочих виноградів не листопадні. Є і вічнозелені. Але у нас вони не розповсюджені», – розповідає науковець.

Плоди дівочого винограду

Щодо того, коли дівочий виноград краще висаджувати, Олег Борисович каже, що саджанці можна садити і восени, і навесні, а ось живцювання варто робити ранньою весною. Молодим рослинам потрібна опора, тому варто подбати про те, щоб жива прикраса звисала на стіну, або ж звивалася навкруг чогось. «Дівочий виноград, як будь-яка ліана, світлолюбивий, але добре переносить і досить сильне затемнення. Створює непоганий затінок: його можна не тільки на стіну пускати, з нього й альтанки якісь з нього формувати», – каже Олег Борисович.

Плоди дівочого винограду просто опадають, однак, можуть висіти на пагонах й цілу зиму. Скільки він ще радуватиме своїми яскравими барвами ужгородців, залежить від морозу: як тільки буде похолодання він осиплеться.

Теги: дівочий виноград, ліана

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати