Стажування новобранці проходили і в пожежників Тотобані, і в мукачівському
районному управлінні ГУ МНС України в Закарпатській області. Власними силами
доукомплектували пожежний автомобіль обладнанням українського стандарту.
Окрім усього іншого, в ньому є спорядження для рятування людей на воді
(рятівні жилети), шість апаратів захисту органів дихання, переносні мотопомпи
і навіть бензопила...
Весь особовий склад працює на громадських засадах. Ось що каже начальник
варти Олександр Матей:
- Це кожен з нас для себе вирішував. Я, приміром, не мав бажання стати
професійним пожежником і отримувати за це окрему платню. Але, вважаючи себе
відповідальною людиною, не можу байдуже дивитися на людську біду. Якщо хтось
потребує допомоги, то неодмінно зроблю все, щоб надати її.
Несуть службу сільські пожежні вдома. Викликати їх можна двома телефонами
мобільного зв'язку, що передаються позмінно. Оскільки Дерценська добровільна
пожежна команда залучається на допомогу професіоналам ще у чотирьох населених
пунктах Мукачівського та в одному - Берегівського районів, то номери
телефонів роздано сільським радам, школам, будинкам культури, магазинам, їх
знає й населення. На тривожне повідомлення чергова варта відгукується
моментально.
- Якщо виникає потреба, дерценських пожежних залучаємо до гасіння пожеж і в
інших населених пунктах, - каже начальник Мукачівського районного управління
ГУ МНС у Закарпатській області Іван Канчій. - А те, що дерценці до свого
добровільного обов'язку ставляться сумлінно й відповідально, засвідчують
відзнаки головного управління МНС у Закарпатській області. Відзначилися вони
й недавно, під час гасіння складної пожежі, що виникла наприкінці січня цього
року в Мукачівському офтальмологічному центрі. І хоч мають деякі проблеми із
забезпеченням пально-мастильними матеріалами, адже фінансування здійснюється
за рахунок пожертвувань парафіян, ми робимо й робитимемо все для того, щоб
команда функціонувала, адже це наша спільна справа.
- Створення протипожежних формувань у сільській місцевості на території
області не втрачає своєї актуальності, - вважає начальник головного
управління МНС України в Закарпатській області Іван Гецянин. - У цьому плані
велика надія покладається на підтримку органів влади та місцевого
самоврядування. Особливо у віддалених гірських населених пунктах, які
розташовані за тридцять, а то й за сімдесят кілометрів від місць дислокації
підрозділів державної пожежної охорони. Допоки пожежний автомобіль здолає ці
сімдесят кілометрів гірського бездоріжжя, якою може бути ефективність
боротьби з вогняною стихією? Тому такі протипожежні формування вкрай
необхідні.
Залишається додати, що пастор Микола Жуковський за рахунок пожертвувань мирян
втілює в життя й інші соціальні проекти. Релігійна громада викупила будівлю,
в якій колись була контора місцевого колгоспу. Парафіяни вирішили створити в
ній соціальний центр допомоги й організовувати доброчинні обіди для найменш
захищених, надавати допомогу людям похилого віку, вести роботу з молоддю.
Іван ГУДЗОВАТИЙ, "Голос України"
15 червня 2007р.
Теги: