Закарпатці переймали словацький досвід використання термальних джерел (ФОТО)

Його учасники – представники органів місцевого самоврядування Словаччини та Закарпаття, науковці Кошицького технічного університету, Центру альтернативних джерел енергії (Ужгород), експерти Агенцій регіонального розвитку Ужгорода та Кошіце.

Як маленьке, за українськими мірками село – всього 367 жителів може жити виключно за рахунок рекреації  та використання альтернативних джерел енергії змогла побачити українська делегація. Калужа – село в 40 кілометрах від Ужгорода, розташоване поруч із найбільшою водоймою Словаччини- Земплінською Ширавою. Нині в селі вже працюють 89 готелів та 569 сільських садиб. Сільський голова Ян Чухран Калужа розповідає, що туристичний бум пов’язаний в першу чергу з низькими цінами на відпочинок у Східній Словаччині. Окрім того, суттєво допомагає і ЄС. Завдяки грантам Євросоюзу тут зробили каналізаційну систему та запустили три великі басейни. Але наявність в селі розвіданого геотермального джерела може перетворити Калужу на один з найбільших  курортів в регіоні Ширави, - каже сільський голова. Так, на території села вже пробурено свердловину глибиною 600 метрів. Температура води – близько 35 градусів. З глибини 900 метрів очікують отримати воду більш гарячішу. «Ми вже почали зводити в селі аквапарк вартістю 5 мільйонів євро. Проект фінансується сільським урядом та приватними інвесторами.  Окрім того, село вже подало заявку до Брюселя на грант вартістю 1 млн. 700 тис. євро. Так як вода має цілющі властивості, будемо її використовувати  для перетворення Калужа на бальнеологічний курорт» , – запевняє сільський голова.

Втім, Словаччина поки що надзвичайно пасивно використовує геотермальну енергію, - вважає Ян Кошчо, професор Кошіцького технічного університету. «Найбільш активно – Угорщина. З цього пласту, який пролягає в Словаччині, Угорщині та Україні саме угорці пробурили й використовують найбільше свердловин. І завдяки цьому економічно депресивна північно-частина Угорщина розвивається, сюди приїздять словацькі та українські туристи», – вважає науковець.  Нині жодного аквапарку, попри 6 розвіданих джерел термальної води в Кошицькому краї не має. «Одна з проблем,  – ділиться науковець, – свердловини перебувають у власності держави, і їх не часто передають  у власність місцевої громади. А знайти інвестора, який готовий вкласти кошти в буріння свердловини – не так й легко, адже 1 метр буріння коштує щонайменше 2 євро».

З твердженням, що термальну енергію використовують недостатньо частково погоджуються й представники влади. Мірослав Гушан, представник Кошицького самосправного краю відзначає: в регіоні зосереджено більше третини таких джерел альтернативних видів енергії всіє Словаччини, в тому числі й 75 відсотків запасів геотермальних джерел країни «В регіоні доцільно зводити геотермальні електростанції.  Витрати на її запуск втричі менші, ніж при зведенні класичної теплоелектростанції.300 потенційних свердловин у Кошицькому краї можуть дати 15 тисяч мегават енергії.  Проте, до реалізації планів потрібні значні фінансові ресурси, і без допомоги Брюсселю не обійтися», - вважає чиновник.

Учасники української сторони семінару теж ділилися досвідом використання альтернативних джерел енергії. Валерій Грищенко, керівник комунального підприємства Закарпатської облради «Агенція регіонального розвитку»   каже, що нині на Закарпатті активно шукають  альтернативу газу. Найперше переходять на альтернативні джерела енергії промислові підприємства. Так, нині вони використовують лише 7 відсотків від загального об’єму споживання газу. «Маємо потенціал для використання сонячної енергії. Вже в середині вересня на Ужгородщині запрацює перша сонячна електростанція на Закарпатті. Її проектна потужність – 5,4 мегават. Використання відходів деревини – це теж достойна заміна блакитному паливу. Але потрібно переймати й досвід наших сусідів – словаків й угорців, які термальні джерела використовують для розбудови регіонів. Ми багаті на унікальні термальні родовища, які є і на Берегівщині, Виноградівщині, Хустщині, Тячівщині, Ужгородщині, Іршавщині. Тільки на Берегівщині, за попередніми даними, сумарні розвідані запаси термальних вод температурою 45-65 градусів за Цельсієм, складають близько 30-50 тисяч кубометрів на добу. Це потенціал насамперед для розбудови бальнеологічних курортів. Окрім того, цю доступну енергію можна  використовувати для виробництва електроенергії, обігріву житлових будинків», - резюмує керівник підприємства.

Також Валерій Грищенко висловив сподівання, що представники управлінь екології, економіки та лісового господарства, районних рад, які також прийняли участь у даному семінарі, і надалі сприятимуть підвищенню використання наявних у регіоні джерел, задля розвитку біоенергетики.

Теги: термальний, бальнеологічний, біоенергетика

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати