Учора зранку комунальні служби разом із муніципальною міліцією розпочали демонтаж рекламних бордів на перехресті вул. Минайської і пр-ту Свободи в Ужгороді. Нібито – виконуючи рішення виконкому від 15 серпня. В якому, разом з тим, чітко прописано: рекламні щити мають бути демонтовані їхніми власниками своїми (!) силами до 31 серпня. На календарі ж нині – 30, а спроба демонтажу була здійснена навіть учора, 29 серпня…
Рішення про демонтаж рекламних щитів, які належать товариству «Білий барс», виконком пояснив відсутністю дозвільних документів на встановлення зовнішньої реклами, начебто заборгованістю перед бюджетом міста за оренду у розмірі 40 тис. грн., і, звичайно ж, – необхідністю очистки Ужгорода від захаращення бордами. Однак, вже тоді на засіданні виконкому чимало членів висловлювали думку, що по рекламоносіях у місті необхідно прийняти один комплексний підхід до всіх учасників цього ринку, створивши спеціальну комісію, а таке вибіркове рішення може мати негативні наслідки – як мінімум, розцінюватись, як політично вмотивоване. Адже відомо, що керівником фірми «Білий барс» є Тамара Гнатків, дружина Василя Гнатківа – керівника фракції «Батьківщина» в Ужгородській міській раді. І саме опозиційна «Батьківщина», разом з «Єдиним Центром», ініціювали скликання позачергової сесії з питання повернення у власність громади Ужгорода пам’ятки архітектури місцевого значення «Корона».
І невипадково на місці події з самого ранку був присутній головний редактор електронного ЗМІ, що належить покупцеві «Корони» та голові громадської організації з гучною назвою «Антикорупція» Івану Волошину. Адже на спеціально скликаній нещодавно прес-конференції, Василь Гнатків повідомив, що конкурсна комісія, призначена особисто міським головою, продала «Корону» щойно створеному ТОВ «Готель Проект Консалтинг Лтд» за 8 мільйонів гривень, тобто за близько 260 доларів за метр квадратний, зазначивши, що навіть житло на околицях Ужгорода коштує 600 доларів, а ідентична комерційна нерухомість у центрі міста – від однієї до двох тисяч умовних одиниць за квадратний метр. Тобто комісія виконкому свідомо занизила продажну ціну щонайменше утричі! Опозиціонер підкреслив, що комісія проходила у «секретних» умовах, а у самому конкурсі брав участь лише один учасник. А відтак, і персональну відповідальність за всю цю «оборудку» поклав на міського голову Віктора Погорєлова.
Під час останнього засідання виконкому, незважаючи на тривалу і гарячу дискусію навколо проекту рішення щодо демонтажу рекламних щитів, рішення таки було прийняте. І здається, що ті з членів виконкому, хто припускав можливість в ньому замовної політичної складової, таки не помилявся…
Коли ми прибули на місце демонтажу щитів, аби зробити кілька фотознімків, на пл. Кирила і Мефодія перебували лише один представник муніципальної міліції та троє робочих. На запитання, чому не всі щити зняли, муніципал сказав, що це має бути зроблене впродовж дня. Додав, що зараз узгоджуються якісь поточні питання, а муніципальна міліція виступає тільки спостерігачем, роботи з демонтажу виконує комунальне підприємство КШЕП. А потім – пішов, відмовившись назвати своє прізвище.
Як виявилось, демонтаж припинили після прибуття міліції, яку викликала, прибувши на місце, директор фірми «Білий барс» Тамара Гнатків. Як розповів депутат Василь Гнатків, про демонтаж рекламних щитів власника ніхто не попереджував: «Дружині зателефонували знайомі очевидці дійства. Я ж просто їхав повз машиною, коли побачив, що щити брутально і недбало виламують з огорожі, навмисне пошкоджуючи металеві конструкції і жерстяні рекламоносії. При цьому були присутні муніципали, кшепівці, двоє працівників 5-го ЖРЕРу, один – від «Тепломережі». До чого тут 5-ий ЖРЕР, директором якого є депутат Ужгородської міської ради від «Партії регіонів» Анатолій Ковальський – незрозуміло! Причому, спочатку працівники муніципальної міліції займались демонтажем разом з кшепівцями та жрерівцями, а у «спостерігачів» перетворилися тільки після того, як прибула директор товариства Тамара Гнатків і було викликано міліцію».
Відтак, і муніципалам і комунальникам довелось давати пояснення: за чиєю вказівкою і на підставі чого здійснювався демонтаж. «З муніципалів були присутні головний спеціаліст відділу муніципальної міліції Олександр Лозан і працівник відділу Михайло Рошко. Вони в один голос казали – і цьому є немало свідків – що розпорядження про демонтаж щитів було дано заступником міського голови Юрієм Бєляковим, який попередньо таке розпорядження отримав безпосередньо від мера Віктора Погорєлова», – розповів Василь Гнатків. Комунальники, своєю чергою, у поясненнях писали, що «вони нібито не знали, куди йдуть на роботу, мовляв отримали розпорядження прибути до мерії, а там вже муніципальна міліція скаже, що робити».
До моменту, коли рішення виконкому про примусовий демонтаж рекламних бордів має вступити в силу, залишається ще два дні. За цей час власники мали намір оскаржити це рішення в суді. Й однією з підстав звернення в суд є відсутність згадуваного виконкомом договору про оренду місця під розміщення зовнішньої реклами – і в цьому питанні, як виявляється, міська влада не до кінця відверта. «Мерія звинувачує товариство в тому, що ним не було укладено договір. Але в тому ж законі «Про розміщення зовнішньої реклами» чітко прописано: орган, тобто Департамент міського господарства, має розробити типовий договір, а відтак, надіслати його орендарю. Та з листопада з міськради на адресу фірми не було надіслано ЖОДНОГО документу – не тільки того самого договору, але навіть рішення виконкому на дозвіл розміщення рекламних щитів. А тепер мерія звинувачує орендарів, що вони не підписали договір. Ще й озвучує якісь абстрактні суми заборгованості – 40 тисяч гривень… Звідки ця сума взялась? На підставі чого? Адже немає договору, немає калькуляції. Хто ці щити обліковував?», – каже Василь Гнатків. «Причому усі обов’язкові платежі і податки до Державного бюджету та соціальних фондів сплачувалися вчасно і у повному обсязі згідно з чинним законодавством України», – додав депутат.
Комунальниками разом із муніципальною міліцією учора було зрізано близько 35 рекламних бордів – без складання жодних актів, протоколів чи будь-яких інших документів обліку щитів. Самовільно видаючи вказівку про їх демонтаж, мерія фактично позбавила власників зовнішньої реклами оскаржити рішення виконкому у судовому порядку. Тож тепер керівництво «Білого барсу» звертатиметься в суд ще із вимогою відшкодування збитків, і з вимогою відновлення рекламних щитів, які по суті є приватною власністю. А також – звертатимуться у прокуратуру, аби розібратись у правомірності дій міської влади.
Очищати Ужгород від зовнішньої реклами, безумовно, вкрай необхідно. Але підхід до вирішення проблеми за логікою має бути комплексним, а не підозріло вибірковим. В той час, коли одні рекламні борди демонтовуються чомусь завчасно і за усною вказівкою, інші преспокійно продовжують займати свої колишні місця. І це не може не викликати певних питань.
