Встиг зробити всього кілька кадрів, як мене помітив охоронець. Він підійшов, спитав що це я роблю. Я спокійно відповів, що просто фотографую. На його питання «для чого?» я сказав, що вони неправильно завісили прапор. Він спитав хто я. Я відповів – кореспондент газети «Чорна Гора». Тоді цей низькорослий, але здоровий чоловік схопив мене за руку, в котрій я тримав фотоапарат, і сказав негайно все видалити. Свої «вимоги» супроводжував лайкою і погрозами. Після моєї відмови він силоміць потягнув мене за руку в приміщення супермаркету, гукнув охороні, що він проводить мене в службове приміщення. Далі мене завели в маленьку кімнату, на дверях котрої висіла табличка «Охорона». За мною закрилися двері. В кімнаті за комп’ютером сидів молодий чоловік. Він спостерігав на моніторі за зображеннями камер, що розташовані по території всього супермаркету. Охоронець-здоровань пояснив колезі, що «цей малий фотографує нас для «Чорної Гори»… каже, що ми прапор неправильно повісили». Охоронець, що сидів за комп’ютером, наказав негайно видалити всі фото. Оскільки ситуація була безвихідноюї, довелося зробити те, що він вимагав. Він двічі перевірив мій фотоапарат. Охоронець, що мене затримав, сказав: «Тепер «Чорна Гора» стане білою». Тоді мене повели на вихід. Єдине, що я встиг сказати: ви про це пожалкуєте. Коли виходив, то намагався роздивитися бейджі на грудях охоронців, щоб знати їхні імена. Але їх не було. Єдине, що встиг запримітити це те, що коли я стирав з пам’яті всі фото, то охоронцеві, котрий мене затримав, хтось зателефонував на мобільний телефон. Охоронець, взявши слухавку, сказав: «я не Кабан, сам ти Кабан». Я так зрозумів, що це його прізвисько. Прізвисько підібране вдало, бо чоловік справді здоровань, смуглявий, дуже схожий на представника ромської національності. Здається, без передніх зубів.
Повернувшись додому, я переодягнувся, взяв фотоапарат, сів на велосипед і знову поїхав до «Гранду». Зробив кілька фото фасаду, а тоді вирішив не втрачати можливості і спробувати сфотографувати того охоронця. Коли він мене побачив, то почав за мною бігти.
Мережа супермаркетів «Гранд» є власністю першого заступника голови Закарпатської ОДА, очільника фракції Партії регіонів у Закарпатській облраді, кандидата в нардепи від цієї політичної сили Івана Бушка. А тому звертаюся особисто до нього. Іване Івановичу, за Законом «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» це називається перешкоджанням журналістській діяльності. Чекаю від вас особистих пояснень.
А ще дуже хочеться дізнатися імена тих охоронців, бо ніхто немає право насильно затримувати журналіста. Думаю, що цей випадок, так детально мною описаний, стане приводом для розслідування районного прокурора Валерія Черничка, а також начальника Виноградівської міліції Яноша Дорчинця. У всякому разі, він стане доступним для великої кількості читачів через ті газетні та електронні ЗМІ, де він буде розміщений.
