Книжкові новинки: В Ужгороді видали Великопісний молитовник

Мукачівська греко-католицька єпархія, як відомо, не відзначається ак­тив­ні­стю у галузі видання духовної літератури, ба більше, після прикрих інцидентів з публікацією книжок на зразок «П’ять років за колючим дротом» завжди з остра­хом береш нову книжку, видану за дозволом або підтримкою керівництва єпар­хії.

Цьогорічна публікація «Слава страстям Твоїм, Господи: Великопісний мо­ли­тов­ник» уже своєю назвою засвідчує свою потрібність та вселяє надію, що ця кни­жечка стане для вірних незамінним помічником на шляху їх духовного удо­ско­налення в часі Великого посту. Справді, укладач молитвеника – о.Августин Со­ланський, на основі відомих римських, жовквівських та львівських видань уклав оригінальну збірку молитов, псалмів, акафістів та молебнів, які спо­ну­ка­ють глибше збагнути як власну недосконалість, так і незмірну Господню лю­бов. Зазначимо, що абсолютна більшість вміщених молитов подана укра­їн­сь­кою мовою, що, звичайно, є позитивно, бо відповідає духові часу та духовним за­питам вірних Мукачівської греко-католицької єпархії. Тому маємо усі під­ста­ви привітати укладачів, усіх, хто був причетний до видання цієї книжки, та вір­них нашої єпархії з появою доброї збірки молитов.

Щоправда, укладач чи то через брак потрібної літератури, або з інших мір­ку­вань, все ж подав чудову молитву Єфрема Сирина церковнослов’янською мо­вою. Ми не будемо тут оцінювати доцільність такого рішення укладача, а про­по­нуємо зробити це нашим читачам. Нижче подаємо український та цер­ков­но­сло­в’янський варіант молитви Єфрема Сирина, а читачі хай самі скажуть, кот­рий із них промовив до їх серця.


Господи і Владико живота моєго, дух унинія, небреженія, любоначалія і пра­зно­словія отжени от мене.

Дух же ціломудрія, і смиренномудрія, терпінія і любве, даруй ми рабу Тво­є­му.

Єй, Господи Царю, даруй ми зріти моя согрішенія, і не осуджати брата моєго, яко благословен єси во віки віков. Амінь. («Слава страстям Твоїм, Господи».  – Уж­город, 2012. – С. 5).


Господи й Владико життя мого! Духа лінивства, безнадійности, среб­ро­люб­ст­ва та пустомовности не дай мені!

Духа ж невинности, покори, терпіння та любови пошли мені, слузі Твоєму!

Так, Господи Царю! Дай мені бачити провини свої і не судити брата мого, бо Ти благословен єси на віки вічні! Амінь. (див.: Христос – моя сила. – Пряшів, 1991. – С. 140).

Л. Б.