Врятуймо душу Віктора Дрогальчука

Звісно, перше, що я запитав: «А хто фінансуватиме?..» На що зважений і тертий поет-академік з притаманною лише йому полтавською вимовою сказав: «Так оце збираюся на зустріч з твоїм земляком Віктором Балогою, обіцяв посприяти. Ходи зі мною». Якусь хвильку я завагався, подумав, а що скажуть мені мої батьки, коли довідаються, що їхній синаш годується з долоні самого ґазди Закарпаття, який «чесним трудом» накопичив чималенький капітал... І запропонував пану-товаришу Борису, нехай би очолив майбутнє видання власне Михайло Сидоржевський, якого кількома днями раніше В. Яворівський звільнив з посади головреда газети «ЛУ». Якраз підхожа кандидатура...

Отже, Борис Олійник з Михайлом Сидоржевським і сходили вдвох на rendez-vous з Віктором Балогою. Минуло кілька років, зустрівся я з М. Сидоржевським, поцікавився, чи мій земляк посприяв тоді у заснуванні та виданні «Української літературної газети». Посміхнувся сумно п. Михайло та й каже: «Так... Виділив мені Балога коштів аж на півтора номера газети». Шкода мені стало М. Сидоржевського: «Вибач, Михайле...» – єдине, що спромігся сказати.

Історію, що її щойно переповів, спонукала написати мене інформація з ЗМІ про те, що вчора на сесії Закарпатської облради, цитую: «Голова облради «наїхав» на начальника управління за «русинський» словник.

Управління інформації та зв’язків з громадськістю не справляється зі своїми обов’язками та не виконує постанов сесії Закарпатської облради. Такий висновок прозвучав від голови облради Івана Балоги після обговорення в сесійній залі питання про видання словника «русинської» мови Юрія Чорі.

І. Балога: «Якщо депутати доручають профільному управлінню зробити роботу, на яку виділяють кошти ( 200 тисяч гривень було виділено ще на початку року), то відмовка говорить про те, що там або непрофесіоналізм, або просто небажання виконувати цю роботу. У цьому випадку треба піти з посади».

Начальник управління інформації та зв'язків з громадськістю ОДА Віктор Дрогальчук пообіцяв наступного року виправити помилки свого відомства».


Особисто я не знайомий з В. Дрогальчуком, хоч з коментів до даної інформації здогадуюся, хто то є... Мене непокоїть інше. Потрібно п. Віктора негайно рятувати, власне не його, а душу сараки. Якщо наступного року пан Дрогальчук таки «виправить помилки свого відомства», то – біда вже бери той «словник черрі» – В. Дрогальчук продасть рогатому душу. Не «єцунам» з Балогами, а самому Люциферу!

Звертаюся до громадськості краю. Брати і сестри во Хресті, докладіть максимум зусиль, аби раб божий Віктор Дрогальчук наступного року не «виправив помилки свого відомства»... Бо гієна впаде і на вас!

Щиро ваш Ярослав Орос