Теза 1.
Можна не сумніватись, що якби лінгвісти світу почали б за останні 5-10 років відслідковувати, використання яких виразів у найпоширеніших мовах планети постійно зростає, то слова, що містять корінь «глобал» («global»), скоріш за все, були б поза конкуренцією.
Глобальні зміни клімату, глобальне потепління, глобальна фінансова криза, глобальна мережа комунікацій Інтернет, глобальні виклики і загрози і т.д., і т.д. аж до майбутнього глобального уряду. Нинішніми прообразами такого глобального уряду виступають «вісімка» (G-8) і «двадцятка» (G-20) економічно найпотужніших країн світу ( і буква «G» -знову від «global”).
Теза 2.
Отже, глобалізація, це об’єктивний процес таких результатів людської діяльності і життя самої людини, які набувають всепланетного поширення і значення. Від зміни ландшафтів, будівництва транспортних мереж і міст – до поширення сучасних машин, літальних апаратів і засобів комунікацій. Від небаченого проникнення в таємниці і глибини науки та створення шедеврів мистецтва і літератури – до світових і локальних воєн, масових бідності, голоду і хвороб. Отже, глобалізація спричинює і позитивний і негативний впливи на Людину і Природу.
Теза 3.
Власне глобалізація у просторі і часі завжди відбувалась у цивілізаційному розвитку людства. Але швидкість її була набагато меншою, ніж за останні 50-100 років. Більше того, за об’єктивними оцінками вчених у багатьох сферах людської діяльності, від яких залежна і Природа планети, за останні 30-40 років глобалізаційні процеси прискорюються. При цьому прискорення глобалізаційних змін спричинює нарощування негативних впливів до критичного для Природи планети рівня. Один з прикладів – глобальне потепління. Інший – поширення СНІДу та поява все нових видів інфекційних хвороб.
Список глобалізаційного «негативу» можуть продовжити світові мафії – продовольча, фармацевтична, наркотична, торгівлі людьми і зброєю та ін.
Теза 4.
Глобалістика – це відносно нова наука, яка ставить за мету об’єктивно вивчати глобалізаційні зміни та їх вплив на життєдіяльність людини і людських спільнот та на Природу планети Земля. Звісно, вивчати і позитивні, і негативні впливи. Отже, вчених-глобалістів зовсім не можна ототожнювати з прихильниками чи поширювачами і пропагандистами ідей глобалізації. Швидше навпаки – саме вони на основі об’єктивних даних і оцінок дають реальну картину негативних наслідків глобалізації, а не продукують псевдонаукові «страшилки» на зразок кінців світу, вселенських катастроф та ін.. Антиглобалісти – це представники найчастіше радикальних громадських організацій, які виступають здебільшого проти влади і засилля транснаціональних корпорацій у глобальній економіці, які нехтують проблемами Людини і екології.
Теза 5.
Впродовж останніх 30-40 років так складалось, що глобалістика як наука розвивалась зусиллями здебільшого економістів, соціологів, політологів і частково екологів та фінансистів. Між тим, глобалізація нестримно захоплювала і захоплює все нові і нові напрямки людської життєдіяльності. Зокрема це:
- Інформаційно-комунікаційна сфера.
- Глобальні міграційні процеси.
- Поширення культур і мов.
- Розвиток всіх видів і форм туризму.
- Поширення і впровадження досягнень наук, техніки і технологій.
- Перемоги над одними і поява нових видів хвороб та їх глобальне поширення.
- Реальна загроза глобальних змін клімату (з катастрофічними наслідками).
- Небачене забруднення довкілля та проблема утилізації відходів.
- Глобальні зміни у відношенні до генерування і споживання енергії, криза атомної енергетики.
- Світове виробництво і розподіл продовольства, проблема використання ГМО.
- Загроза посилення транснаціональних корпорацій і світових фінансових центрів на економіку і життя країн та їх регіонів.
- Все більша схожість процесів соціальної глобалістики в багатьох країнах світу (з виникаючими соціальними проблемами).
В цій ситуації глобалістика практично не може обійтись без здобутків інших сучасних наук. І особливо – без широкого застосування ідей системного аналізу і системології, без участі вчених природничих наук, а також – сучасних підходів філософії, космології, соціальної психології, а також – людинознавства і медицини.
Теза 6.
Розвиток ідей системної глобалістики на основі використання методів системного аналізу задля вивчення впливу і проявів глобалізації на регіональному і місцевому рівнях – такою є головна мета діяльності створеного у 2010 році у м.Ужгороді Міжнародного інституту людини і глобалістики «Ноосфера». Нині в Науково-експертну раду Інституту входять вчені різних наукових напрямів із 7 країн Європи та із США і Канади. Координаційний офіс у м.Ужгороді дає вченим і експертам можливість обмінюватись інформацією і результатами досліджень з тим, щоб виявити взаємозв’язки і взаємовпливи глобалізаційних трансформацій, що проявляються на регіональному рівні (зокрема на Закарпатті, яке поступово стає перехрестям глобалізаційних впливів).
Докладніше і детальніше про це – невдовзі в найближчих нових нотатках.
Всім нам важливо знати об’єктивну і достовірну інформацію про глобалізацію.