Вид з балкону - Дніпро з його затоками-притоками, пляжі, острови... Далі - Дарниця (тоді ще не забудована "висотками"), а ще далі, в димці, десь там - Москва. Але нам було не до Москви, бо ми любувалися мальовничим краєвидом, красою природи. Розмовляли про все, але ні про що конкретно. Весь час відчувалося, що ми щось приховуємо самі від себе і ніяк не можемо про це сказати. Згадали, як ми з Іваном і з Богданом Ступкою якось провели всю ніч в квартирі Івана на вул. Серафимовича, 5, і зустрічали схід сонця з Іванового балона з видом на той же Дніпро (тільки з лівого берега), на Печерську лавру... Марічка була десь на гастролях. А напередодні в театрі Івана Франка відбувся спектакль Львівського театру М. Занковецької (гастролі в Києві), ставили Шекспіра - "Ричард ІІІ", Ріичард - Богдан Сільвестрович Ступка. Після витстави Іван, Богдан і я відправились на Серафимовича...Провели всю ніч в бесідах, зголодніли. в холодильнику - порожньо, шматок сала, сухий твердий (дуже твердий) сир,.. Десь видобули цибулині і .... кукурудзяне, буковинське борошно. За якусь годину ми їли "токан з бринзою", шкварками і смаженою цибулею. Зазвичай, випили досить пристойно... Говорили про все, але в основному про театр і кіно, я, звичайно, мовчав, не моя це справа, я більше був на кухні... Після цих гастролей Б.С.Ступка скоро перебрався до Києва і з тих пір він наш, київський...
А на цьому, "лікарняному" балконі ми з Іваном стояли не вперше, я періодично відвідував його і ми говорили про здоров'я, про "курево" і горілку, про їх вплив на... Іван, гадаю, здогадувався про справжню свою хворобу, але не міг повірити в це, він тішився, що це простуда, запалення легенів, у крайньому разі - початок TBC, бактерія Коха. Одного разу я відвозив Івана звідси, з вул. Смирнова- Ласточкіна в район вул. Предславінської в центр пульманології до фтізіатрів...Він вірив, він дуже хотів вірити... Останнє я був у Івана за три дні до... В день смерті, наскільки я знаю, поруч була його Марічка, Іван Гаврилюк і ще хтось.
Прощались ми, кияни і гості, з Великим Іваном в залі Київської кіностудії ім. О.Довженка. На дворі лив рясний дощ, такий, який був зображений в кінофільмі Івана "Під сузір'ям Близнюків". Скоро велика кавалькада машин-автобусів вирушила до Байкового кладовища. Я віз Івана Драча,який повинен був відкрити на цвинтарі прощання з Великим Іваном, але ми мало не спізнились, бо "коротку дорогу", якою я поїхав щоб прийти на місце раніше. дощ розмив вщент і нам прийшлось "блукати по манівцям". Ми встигли, дощ не переставав, Здавалось, що не тільки ми, але і небо плаче за Великим Іваном... Звідти частина "нас" поїхали вже до Марічки, на Серафимовича, 5.
На будинку, де жив Іван, розміщена велика і неймовірно вдала меморіальна дошка з барельєфом портрета Івана у великій крисані-сомбреро з широкими полями, яку він так любив і останніми роками часто носив на своїй геніальній голові. Атор дошки - член Спілки художників СРСР, Заслужений діяч мистецтв України Анатолій Семенович Фуженко. Він же автор надгробка Великого Івана - могутній кам'яний хрест з барельєфом на перехресті - Іван з ягнятом на руках, копія погруддя Івана Миколайчука, зроблена А. Фуженком скоро після "Тіней..."
м. Київ, 30 червня 2011 р.