Не перебільшу, якщо скажу – нарівні з залізничним та автобусним вокзалом символічними брамами міста є й його автобусні зупинки. Щодо Берегова, то це справедливо тим більше, що пристойного автовокзалу місто не має – стару, зручну автостанцію давно перенесли, а нове місце виявилось напрочуд незручним і тому непопулярним. Відтак, функції автовокзалу виконують кілька автобусних зупинок – благо, заміну дизелю та електричкам, кількість яких, на великий жаль, "Укрзалізниця" скоротила в кілька раз, роблять численні автобуси, полегшуючи життя місцевому населенню. Та й чимала кількість гостей міста, попри велику популярність власних автомобілів, потрапляє до Берегова на автобусах, гостюючи на Закарпатті та роблячі короткі мандрівки в різні кутки нашого краю. А тому перше враження від міста турист може отримати, зійшовши на автобусній зупинці. На жаль, сьогодні хорошого враження в нього не складеться. Наші зупинки являють собою прикре видовище – давно не фарбовані, обклеєні оголошеннями та об´явами (часто багаторічної давнини), засмічені, без урн чи смітників. Неприглядно виглядає головна зупинка, біля музичної школи – хоча, за моїми спостереженнями, саме через неї проходить найбільший потік туристів. Якось побачив її фото в електронному "живому журналі" одного з туристів, здається, з Білорусі – і відчув сором за такі непривітні "двері" в Берегово-Берегсас. Інша зупинка, у напрямку Мукачева – зауважу, на шляху до майбутнього аквапарку – виглядає ще гірше...
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Само собою, що місту з претензією на туристичне ніяк не годиться мати такі "ворота". І нібито справа скоро зрушить з міста. Нещодавно я дізнався, що кілька підприємців бажають взяти автобусні зупинки під свою відповідальність. І все було б добре, якби не одне велике "але". Якщо інформація точна, то замість старих зупинок, які будуть демонтовані, нові господарі бажають влаштувати сучасні, на кшталт тих, що функціонують в Мукачеві та інших містах. Це було б великою помилкою, причому непоправимою! Адже наявні зупинки, попри їхню занедбаність та неохайний вигляд, мають свій стиль – можна назвати його карпатським. Основа кількох з них вирізана з теплого дерева, а не "мертвої" пластмаси. Затишною, камерною є перекриття з черепиці – тієї самої, яка створює європейський образ містам Західної України, і нашому Берегову зокрема. Інше питання, що деякі черепиці можуть впасти і травмувати пасажирів – та це не привід нищити оригінальні дахи, їх просто треба поремонтувати. Сьогодні, коли від старовинної черепиці масово позбавляються (на превеликий жаль, і це окрема болюча тема – чому архітектурні об´єкти втрачають свою привабливість), дістати її не проблема, і коштує вона зовсім не дорого. Тому є сенс полагодити дахи автобусних зупинок черепицею і зберегти їх в автентичному вигляді. Це буде значно дешевше, а головне – не буде зроблено кроку до втрати однієї з рис в обличчі старовинного Берегсасу.
Аби пригорнути увагу місцевої громади на цю проблему, низка громадськіх організацій міста нещодавно закликали долучитись до впорядкування основної зупинки, поблизу музичної школи. В означений день, напередодні "травневої декади" - періоду найбільшої туристичної активності, задеклароване було реалізовано. Представники соціально-екологічної громадської організації "Чистий Берег" - автор цих рядків, журналіст Олександр Ворошилов та Дмитро Кобринський, київський філософ, який знайшов у Берегсасі нову малу батьківщину, голова Берегівського інформаційно-туристичного центру Йосип Торпаї, а також місцевий сторик Йосип Чоболя та керівник шахового гуртка Володимир Щуренко вичистили зупинку від багаторічних шарів оголошень та реклами, а тоді "освіжили" зупинку, пофарбувавши її. Також був встановлений смітник, який надала міська влада. Хочеться вірити, що тепер усе сміття потраплятиме в цю урну, а не навкруги в радіусі кількох метрів.
А головне – є привід сподіватись, що цей почин буде підхоплено громадою міста, а заклик зберегти автентичність "міських брам" зрозуміють ті, хто хоче взяти їх в свої господарчі руки.