Члени українських організацій Словаччини, представники громадськості, дипломати Посольства України в Словацькій Республіці 20 квітня 2011року вшанували пам'ять видатного українського громадсько-культурного діяча, письменника, журналіста Василя Гренджі-Донського на його могилі у м. Братислава.
Багато в чому йому В. Гренджі-Донському довелося бути першим у ствердженні української літературної мови у передвоєнному Закарпатті, яке входило тоді до складу Чехословаччини: поетичну збірку "Квіти з терням" (1923) написав українською літературною мовою, під його редагуванням виходив перший закарпатський літературно-художній журнал " Наша земля"(1927-1928), що пропагував українську літературу та культуру.
Народився він в с. Волове (сьогодні Міжгір'я ) в сім'ї лісоруба. Закінчив церковну дяко-учительську школу, з 12 років почав працювати помічником дяка - листоношею. А в 1915 році його мобілізовано до австро-угорської армії, відправлено на фронт. Брав участь в Угорській революції. Після нелегального повернення додому видає свої перші поетичні збірки "Квітки з терням "(1923), " Золоті ключі"(1923), "Шляхом терновим "(1924).
В своїх творах В. Гренджа-Донський започаткував нову українську літературу на Закарпатті. Він був оптимістом і мав веселу вдачу, любив товариство, був його душею, співав українські пісні, захоплювався грою на сопілці. Після того, як Закарпаття було окуповано фашистською Угорщиною, він потрапив до концтабору, а потім до Братислави. Славу рідному краю ми читаємо в його рядках:
" Тобі, рідний краю, і честь і любов,
Хай вітер гуде пісню волі.
За тисячу років і сльози, і кров
Промовив народ у неволі
За волю народу, що знову воскрес,
Життя ми готові віддати,
Щоб сонце свободи світило з небес
За наші зелені Карпати"