Через брак знань у царині дипломатичних зносин не стверджуватиму, але чомусь думається, що Перший секретар чи Аташе на те й дипломати, щоб представляти Україну за відсутності Посла. Врешті-решт, не угоди ж підписувати чи давати коментарі вимагається.
Не секрет, що Нобелівська премія миру зазвичай політично вмотивована. Чого варте присудження її Баракові Обамі минулого року... Щодо Лю Шяобо, то позиція України просто принизлива. Може він і не найдостойніший, не знаю. Але чогось після пріснопам''ятних квітневих домовленостей з Росією мені здається, що команда Януковича в чергове без потреби йде у фарватері зовнішньої політики інших держав. "Тому що послідовний". Так, і Росія, і Китай – наші економічні партнери. Так, всі країни – і США, і держави ЄС – керуються подвійними стандартами і бачать порушення прав людини вибірково в тих країнах, де нема нафти, газу чи потреби розмістити військову базу. Але випадок з Лю Шяобо показовий. Не отримала Україна, зі слів пані Герман, запрошення? Так де тоді протест з боку України? А якщо завтра забудуть запросити на Олімпійські ігри? Пані Герман взагалі майстер слова. Могла би ще звинуватити Норвезьку королівську пошту у проблемах з доставкою кореспонденції – я б не здивувався.
Чи може це сигнал для домашньої авдиторії: Українська держава, як і Китайська, не підтримує висування на Нобелівську премію "засуджених"? Щось ситуація нагадує далекі тридцяті-сорокові, коли точилась непримиренна боротьба "політичних" і "блатних" у гулагівських таборах "великого і могутнього".