З його героєм - Ретом Батлером - знайомі багато представниць прекрасної жіночої статі. А в мене до Батлера - особливе ставлення. Такому мужчині гріх не симпатизувати. Мені імпонує в ньому його винятковий талант подобатися всім жінкам у цьому романі. Навіть тим, хто так засуджує його холостяцьке життя й авантюрний характер. А чого варте таке оригінальне почуття гумору, як у нього. Зрештою, він завоював меркантильне серце головної героїні – Скарлет О"Хари. Це вже, гадаю, подвиг, за який чоловіків потрібно нагороджувати орденами та медалями на найвищому державному рівні! Я не жартую! Я цілком серйозно! Ось тому шукала свого "Рета Батлера". Або хоч трохи схожого на нього. Та несподівано зрозуміла, що моє серце належить іншому ідеалу – Штірліцу! Комусь цей вибір може здатися смішним чи дивним. Але Штірліц справді той, котрого мені так не вистачає. В ньому я люблю все! Його елегантну, вишукану, природну зовнішність. Його нордичний, стриманий характер. Раціональність і замріяність. Прагматизм і самопожертву. Між іншим, завжди дивуюсь, як можуть в одній людині поєднуватися ось такі непоєднувані риси характеру? Можливо, система, обставини життя, відданість справі відшліфували його бездоганність. Я захоплююся його обережністю - зайве з нього і кліщами не витягнеш. Знаю: мій Штірліц ніколи не зрадить! Я хочу вірити в це! Не зрадить собі! А чи можна його образити? Чи можна образити людину, котра ховає свої почуття від сторонніх очей? Відтак, чи легко він пробачає? Думаю, що ні! Але може заспокоїти, мовляв, пробачив. Та, коли бачиш його очі, - розумієш: він говорить неправду. Тільки навіщо? Навіщо йому цей обман?
Щоб його збагнути, одного життя буде замало. Потрібно народитися двічі-тричі. А краще - взагалі не розгадувати. Не розкодовувати. Бо навряд чи мені вдасться це. Залишається просто любити. Захоплюватися ним. Ідеалізувати. Жити.
Я знаю, про що він думає. Його настрій можу передбачувати ліпше, ніж закарпатські синоптики прогноз погоди!
До речі, не варто шукати за цим образом конкретного мужчину. Річ у тім, що я безліч разів дивилася "Сімнадцять миттєвостей весни"...
З ніжністю - Юстасу!".