Хочеться сподіватися, що ця інформація виявиться недостовірною. Тоді можна буде сказати одне: на площі Народній все гаразд, єдине, чого там не вистачає, так це лавиць. Коли б цей недолік виправити, то обласний центр отримав би ну просто чудову зелену зону відпочинку. Поки ж що отримана інформація змусила згадати уже призабуту історію 4-річної давнини з будівництвом нового приміщення для Нацбанку. І трохи порозмірковувати. Враховуючи, що представники Партії регіонів на загальнодержавному рівні без особливих вагань віддають іншій державі свій флот, то чого тоді дивуватись, що на місцях віддадуть якийсь там шмат землі? Сумнозвісна історія із перенесенням пам’ятника і знищення однієї із небагатьох зелених зон Ужгорода пам’ятається як учора. Якби не так гірко, було б навіть смішно. Тоді, у 2006-му, Закарпатському управлінню Національного банку, невідомо чому, знадобилося нове приміщення. І от іншого варіанту, окрім як перенесення пам’ятника того, чий портрет розміщено на їх же банкнотах, банкіри не придумали. Цікаво, за які б гроші, якби таки отримали дозвіл, Нацбанк будував собі приміщення тепер, у час кризи?.. Смішно і від пропаганди, яку ужгородська влада проводила у підконтрольних ЗМІ. Дійшло до абсурду, коли одним із найголовніших мотивів знищення зеленої зони стала теза, що… так по проекту задумали ще за часів Чехо-Словаччини. От стільки років непотрібно було відновлювати загублений в архівах проект, аж раптом знадобилося. Словом, повна маячня у всій свої красі.
На щастя для ужгородців, їх мер із лише йому відомих причин перебував у постійному конфлікті з попередньою обласною адміністрацією. Відтак ужгородцям пощастило, бо завдяки саме цьому конфлікту від них не вкрали Боздоський парк, аеропорт, площу Богдана Хмельницького, ту ж площу Народну... Але чи ще довго ці місця залишаться дійсно для ужгородців та їх гостей, а не стануть будівельними майданчиками невідомо кого?.. Це звучить, звичайно, дико, але: якщо єдиним порятунком Ужгорода від нинішньої місцевої влади є конфлікт з обласною, то… На це, біс забирай, варто погодитися!
P.S. А ще хочеться окремо подякувати Кобзареві – якби не він, то справа б із знищення площі Народної для мерії вирішилась би набагато швидше. А так… Пам’ятник, це все таки не базар знести.