Це мене одразу зацікавило – отже, через "вологі" поцілунки передається?
Ніби такого раніше не чула, завжди знала, що через поцілунки (відповідно, через слину) не передається…
А вчора стояла в церкві й раптом спало на думку: якщо передається через вологі поцілунки (читай – слину), то, виходить, через причастя також може передаватися? Адже ложечка, якою священик кожному дає вино з хлібом, одна й таж, її ніхто не миє чи стерилізує після кожної людини?!
Бо ж якщо передається через слину, то, виходить, достатньо одній ВІЛ-інфікованій людині потрапити до церкви — і все, страшний результат?! Адже достатньо одній людині, ВІЛ-інфікованій, прийти причаститися — і масовий спалах гарантований?
Чи, може, та частка спирту, яка є в кагорі, достатня, аби нейтралізувати ВІЛ?
Одразу пошукала в Інтернеті. Ось що з цього приводу є в мережі: "Вміст вірусу у слині є незначним. Тому ВІЛ не передається через поцілунок. Інколи кажуть, що ризиком є наявність ранок у роті, але в такому випадку для передачі вірусу необхідна наявність у кожного з партнерів відкритої рани, що кровоточить, у ротовій порожнині.
Недостатньо вірусу для його передачі ані в сльозовій рідині, ані в поті, ані в сечі, ані в калі. Більше того, речовина, яка міститься у цих субстанціях, лізоцим, здатна зруйнувати зовнішню оболонку вірусу і зробити його неактивним. Тому ВІЛ не передається при спільному користуванні ванною та туалетом.
У травному тракті вірус гине, і якщо рідина, що містить вірус, потрапляє в шлунок людини, зараження, як правило, не відбувається. Тому ВІЛ не передається при спільному використанні столових приборів та посуду.
Вірус швидко втрачає життєздатність під впливом дії факторів навколишнього середовища - ультрафіолету, високої температури тощо. Тому ВІЛ не передається через повітря, при спільному користуванні меблями, телефонною слухавкою та ін."
Добре, трішки полегшало на душі.
Але десь муляє: може, ми ще багато чого не знаємо про ВІЛ/СНІД?
Чи не замислюємося над ризиками?