Прихильність Борреля і нахабство Зеленського

У світі вже так давно повелося, що людину, яку обирають на чоло держави, корпорації, чи якоїсь поважної організації, називають президентом. З цією посадою пов’язана, зазвичай, відповідальність – чим більша організація, корпорація, держава, тим більша відповідальність. Відомо, що, зокрема політичне (тобто, державницьке) президентство вимагає від людини повної відповідальности, яка не залишає місця на особистий відпочинок. Тому президенти країн ніколи не йдуть на кількатиженеві відпустки, а якщо й їдуть, то з певним «баґажем» – з постійно залученим телефоном, інтернетом, секретарем, які його щодня інформують про події в країні та у світі.

Не всяка людина може займати посаду президента держави, бо ж дехто нездатний навіть усвідомити собі важливість та відповідальність, пов’язану з посадою. «Експеримент» значної частини українців на президентських виборах 2019 р. довів, що успішний комік, який кілька разів уникнув повістки до війська, виявився нездатним оволодіти «мистецтвом президентства». На сцені він поводився так, як вимагав манускрипт, а у власних виставах лише висміював ролі своїх попередників – зокрема П.Порошенка, а які їхні обов’язки – його не цікавило.  

Візит до України Жозепа Борреля, Голови дипмісії Европейського Союзу, та його поїздка на лінію фронту російсько-української війни на Луганщині є доказом відповідальности та небайдужості Европейського Союзу до долі країни. В ситуації, коли воюючий аґресор Росія накопичує війська поблизу українського кордону, коли очільник Кремля вже відверто заперечує перед журналістами існування України, слід було і президентові країни, солдатів якої щодня обстрілюють та калічать, а то й вбивають, хоча б зустрітися з поважним представником ЕС, який приїхав, щоб допомогти.

На жаль, український президент Зеленський довів, вже в чергове, свою ароґантність та байдужість до головних проблем країни. В часі, коли НАТО, США готуються до перемовин з РФ стосовно накопичення російських військ  на українському кордоні та демонстрації підготовки до аґресії  проти України, Зеленський заявляє про своє право на відпочинок.  Та, на здивування, їде не з дітьми та дружиною, які вилетіли в напрямку на Туреччину, але до Буковеля – напівцарства оліґарха Коломойського.

А тепер самі подумайте: який «збіг обставин», що саме у Буковелі президент – «борець» з оліґархами – зупиняється в готелі Коломойського та ще й «цілковито випадково» на тому самому поверсі, на якому вже розташувався оліґарх, проти якого США запровадили санкції через «миття» незаконно вивезених мільярдів доларів українських вкладників Приватбанку. Саме тут кожна мисляча людина поставить собі запитання: невже ж творець образу Голобородька Коломойський важливіший від одного з европейських очільників – Борреля?

Ще в новорічному 21-хвилинному виступі В.Зеленський хвалився, як він своїм законом налякав оліґархів, а два дні пізніше проіґнорував візит Борреля і поспішив до Коломойського. Можливо, хотів переконатися, чи не дуже налякав свого покровителя і творця.

З погляду державника така поведінка президента Зеленського не тільки неадекватна, але й злочинна, якщо брати під увагу ситуацію, в якій перебуває країна. Тому заява Зеленського, мовляв, він не зустрічався з Коломойським, викликає підозру, бо ж  брехати стало для нього звичкою. Пригадуються дні (рівно 2 роки тому), коли Зеленський таємно відлетів «відпочивати» до Оману «власним коштом», а потім повертався за невідомі кошти.

Оскільки оманському таємному «відпочинкові» перешкодило «відпочити» збиття українського цивільного літака, то йому організували зустріч з другорядним шейком, з яким Зеленський «домовився» про інвестиції, яких досі ще ніхто в Україні не побачив. Зате зміна ставлення Зеленського до посади президента після Оману стала для країни катастрофою. Замість передвиборчої обіцянки «садити» і привести до влади «нові обличчя», він «викорчував» нові обличчя», а посадив старі, які були «успішними» за Януковича, як, наприклад, Татаров, Портнов, Демченко та ін., під таким «потужним» керівником, яким став Єрмак.

Оце була перша суттєва брехня, яка обійшлася безкарно Зеленському. З того часу Офіс президента просто знущався зі своїх виборців щодо брехні, яка найбільше проґресувала з виявленням державної зради в контексті тзв. спецоперації «Ваґнерґейт», яка мала відбутися під назвою «Авеню». Оскільки за цю держзраду досі ніхто не потерпів (окрім тих, хто її готував), Офіс президента Зеленського докладає усіх зусиль, щоби знівелювати саме розуміння цих двох слів – державна зрада.

Тарас Чорновіл недавно висловив думку, що творець президента Зеленського Коломойський – дуже розумний і хитрий оліґарх, який, певно, обере іншого кандидата, коли Зеленський вже «не вилізе» з того антирейтинґу, який тепер зростає. Тому й не дивує повідомлення про те, що Коломойський вже наступного дня (після прибуття Зеленського) залишив Буковель і Зеленського.

Поява рішення Печерського суду, щодо арешту усіх активів Порошенка, яке появилося через пару днів від’їзду Коломойського з Буковеля, дає підозру, що ОП, а з ним і сам президент, знов збрехали. Можна мати різне ставлення до експрезидента П.Порошенка, але звинувачувати його у державній зраді є лише черговою брехнею ОП та самого Зеленського, який починав із заперечення про те, що він був в Омані, потім був, але…, не зустрічався в Омані з заступником Путіна Патрушевим, але прилетів до Києва літаком, яким до Оману літав Патрушев, а потім заперечення спецоперації, яку, нарешті, сам Зеленський злив Лукашенкові. А скільки брехні пролунало про мільйони доларів від Коломойського, які, згідно з Падора Пейперс,  Зеленський міг «обмивати».

Дуже дивним видається вибіркове ставлення Зеленського щодо оліґархів. За те саме звинувачення – державну зраду – Медведчука «посадили» під домашній арешт, а Порошенка хочуть негайно арештувати, або нехай внесе заставу в розмірі одного мільярда гривень! При цьому до Коломойського, проти якого у США запровадили санкції, у Зеленського нема питань! Навпаки – вони поселяються в тому самому готелі, на тому самому поверсі! Чи не викликає це підозру, що боротьба з оліґархами має дуже дивний і вибірковий характер?

Гадаю, що брехня, в яку щодня Зеленського втягують його ж офіс і його заяви, є причиною «втоми» і він постійно наголошує, що він «має право на відпочинок». Будь-який президент країни, яка вже восьмий рік перебуває у стані війни зі споконвічним ворогом, з морального і людського погляду, не повинен думати про розваги на днях народження друзів, чи їздити на лижах. Зрештою, як мають оцінювати таку поведінку свого президента шахтарі, яким він заборгував 2,5 мільярда гривень заробітної платні?

Публікування відосіків про «відпочинок» президента на лижах, чи його «релаксування» в ресторані є образою шахтарів, дружини яких не мають, з чим зайти до крамниці, щоби купити харчі.  Звичайно, що все залежить від виборців і їхньої волі. Країна вже восьмий рік перебуває у війні з російським аґресором (що «уникло» Зеленському під час 21 хвилини виступу на банкеті, при зустрічаючі Нового, 2022 року), а президент не інформує народ, щоби пояснити свою неадекватну поведінку стосовно «відпочинку».

Зусилля   Борелля допомогти, чи державного секретаря США Блінкена, який полетів до Анкари, щоб поговорити про небезпеку російської аґресії до України, ці політики обрали не відпочинок, а відповідальність! Президент Зеленський від самого початку «прославився» своєю потребою «відпочивати», що є доказом того, що він нездатний виконувати функцію президента країни, яка перебуває восьмий рік у війні з аґресором, який чекає  на «обіцянку» Зеленського: «Стати на коліна» перед вбивцею. 

З іншого боку: поширюють чутки, мовляв, не Зеленський виконує роль президента України, а «неконституційний» Єрмак з групою відвертих аґентів Кремля.  Нездатність президента Зеленського звільнити підозрілих із власного Офісу може бути підтвердженням того, що не він обирає держслужбовців, але йому їх призначають. Можливо, що саме тому був таким коротким перший уряд «нових облич» і «професіоналів», бо з їх заміною країна не тільки побачила, але й  відчула вплив «старих облич» (Портнова, Коломойського, Татарова та ін.), що, в свою чергу, викликає перманентну втому Зеленського. Зрештою, це ж не виступ на сцені театру, але політика, яку він умів майстерно висміювати.

Тому мудрий український народ повинен би ініціювати гуманітарну допомогу Зеленському – відправити його на відпочинок від державної діяльности. Його участь в офшорах показує, що він має за що прожити разом з родиною і не повинен сам терпіти в Буковелі, а діти –  бозна де. А тим часом, слід обрати людину, яка знає що таке відповідальність, що таке суверенітет і незалежність країни і, обов’язково, знатиме, що таке державна зрада!!!

 

Торонто