Нині нам 10 років. Саме в ці дні 2006-го на сайті з’явилися перші публікації. І перші читачі. 5, 10, 30... Ми пам’ятаємо, як раділи кожному. Точно так, як нині радіємо кожній сотні чи тисячі.
За цей час було багато: і робота через «неможу», і кримінальні справи щодо журналістів, і тривалі DDoS-атаки і навіть, один раз, нетривала «клінічна смерть» сайту через знищену замовленими владою хакерами базу даних.
Точно не було фальші, обману, неправди. Ми не продавалися і не отримували дивідендів. Ніколи не підробляли журналістськими «ксівами» і публікаціями «джинси». Не отримували нагород і звань від влади. Не намагалися сподобатися. Просто були собою.
Закарпаття онлайн ніколи не було сайтом для всіх. Ми завжди працювали для мислячих. Для тих, хто цінує свій час. І для тих, хто має гідність. Бо саме вони формують довколишній світ, визначають, яким йому бути завтра.
З нас починають свій ранок і ті, хто нас любить, і ті, що ненавидять. І перші, і другі знають, що завжди знайдуть на сайті перевірену, достовірну інформацію. Трансформовану через наше щире бачення світу. Через любов до України і Закарпаття.
За ці 10 років на сервері Закарпаття онлайн накопичився величезний об’єм інформації. По ній можна перевірити щирість наших теперішніх і колишніх слів, просто ностальгувати чи писати наукові роботи з новітньої історії Закарпаття. В ній негідники назавжди залишаться негідниками, а герої – героями.
У цій інформації – ми всі. Бо журналістика – це дзеркало. В якому все відображається таким, яким воно є, а не таким, яким комусь хочеться подати. І своє журналістське дзеркало ми намагаємося тримати чистим.
Нам 10 років. Ми не робимо з цього ювілею велику подію. Щиро радітимемо тим, хто долучився до творення сайту на різних етапах, і добрим словам від друзів. Зробимо для себе невеличке свято. Одразу за яким нас чекає наступне десятиліття роботи.
Дуже хочеться, щоби воно, це десятиліття, було кращим за попереднє. І, власне, саме на це краще ми і працювали всі попередні 10 років...
