Мені в Києві телефонують і при зустрічі цікавляться яко в уродженця Закарпаття, звідки, власне, й названий мною піїт, безперечно ті, що свого часу зазнали комуністичних тортур і нині, безсумнівно, не мають ніякого відношення до сучукрлітовського процесу. (Їх непокоїть, чому Андрій Любка кається перед поляками за всіх українців!) Сеньйори статечні, поважні й відповідальні за свої слова і вчинки. Та я, безумовно, хоч і уродженець Закарпаття, проте мало що знаю про Андрія Любку з його чи то партнером, чи патроном – польським дідком-поетом Богданом Задурою. Нар(і)д у Києві подейкує всяке в даному разі, та мені, ще раз наголошую, до того нема ніякого діла. Я переймаюся насамперед красним письменством!
А найбільше нар(і)д у Києві обурило те, що після названого мною «покаянного псальма» Андрія Любки 148 нардепів регіоналів і комуністів звернулися були до польського Сейму, щоб Сейм засудив українців у «волинській трагедії».
Й тепер, нате, я чомусь мушу відбиватися за Андрія Любку, який, мабуть, знову повіявся до Польщі у пошуках страсного й сласного натхнення, за те, що, мовляв, не всі закарпатці, особливо ті, що бавляться словом і продукують тії полив’яні слова у світ, поділяють думку юного піїта з переходом у молодий вік на предмет покаяння перед поляками за український нар(і)д. Українці ж Закарпаття ревно бережуть західний кордон від зазіхань паскудного Заходу! Кажу на те…
Та пригадався мені наразі Федір Зубанич, також уродженець Закарпаття, який на зорі моєї київської молодості вишивав туром-публіцистом в ерзац-столиці. Мав préférence за тодішньої влади. Відтак його списали певні органи: він спився, позбувся сім’ї, й коли на мою пропозицію до Олекси Мишанича, щоб і Ф. Зубанича залучити на прю проти політичного русинства в краї, Олекса Васильович безнадійно махнув був рукою: «Та той великоберезнянський циган за добре діло з нами не стане».
Може статися так, що й Андрія Любку з його вершинною поетичною збіркою, що має назву, здається, «Чайовий плюс 148 баксів» може спіткати перегодом доля «великоберезнянського цигана»… На жаль!