Дбаючи про культурно-освітній розвиток Закарпаття, відродження духовності рідного краю, фірма “Срібна земля” за порівняно короткий час видала чи перевидала ряд книг, що стосуються історії, літератури тощо. Керуючись цими ж прагненнями, фірма люб’язно запропонувала авторові видати дво(три)томник “Закарпаття і суміжність”, що, як передбачається, певною мірою допоможе і сприятиме читачам осмислити природу лексичного багатства і в цілому систему закарпатських говорів, їх відношення та зв’язки з іншими українськими діалектами та сусідніми як слов’янськими, так і неслов’янськими мовами.
Пропонована праця є збіркою вибраних статей автора про закарпатські та суміжні говори, що публікувалися в різних вітчизняних та зарубіжних виданнях, починаючи з 1955 року.
Презентація науково-мистецького часопису "Суботній Ужгород"
(Карпати-Ґражда, 1998)
Перший том цього видання повністю присвячений лексикологічно-етимологічному описові ряду груп важливіших виробничих та побутових сфер словникового багатства, включаючи лексику сільського господарства і високогірного вівчарства. Галузь народної техніки в книзі представлена дослідженнями номенклатури ткацтва та млинарства, переважна більшість назв яких із-за виходу реалій з ужитку протягом останніх десятиліть стала уже надбанням історії. В окремому нарисі аналізуються назви народної традиційної дометричної системи мір (довжини, обсягу, площі тощо).
Лексика закарпатських народних говорів аналізується при широкому використанні відповідних порівнянь та співставлень з фактами не лише інших українських діалектів і літературної мови, а й усіх слов’янських та сусідніх неслов’янських мов.
Всі матеріали книги передруковано фотомеханічним способом без будь-яких змін та доповнень і відбивають стан речей часу їх публікацій. Для зручності користування в кінці книги прикладено загальний індекс описаних в усіх підрозділах слів.
Мова народу, особливо словник, відповідним чином реагує на всі ті зміни, що протягом епох відбуваються в усіх сферах життя народу. Тому мова взагалі є найбагатшим джерелом історії народу, її носія. Кожне мовне явище, кожне слово не виникає без потреби чи причини. І вельми важливо довідатися, чому те чи інше якесь нове поняття (якийсь новий предмет) мовний геній народу охрестив саме так, дав саме таку, а не іншу назву. Пізнання історії лише одного слова, тобто з’ясування часу його появи, походження, як утворено, розвиток значення, території поширення, фонетичного та ін. варіювання в часі і просторі, спроможності служити базою для утворення нових слів та фразеологічних зворотів і, нарешті, коли і з яких обставин це слово стало звужувати своє вживання, почало архаїзуватися і що врешті-решт спричинило його вихід з ужитку, відкриє нову, досі невідому сторінку нашої загальної історії.
Вшанування пам'яті Федора Потушняка у видавництві "Карпати", 2000 р.
Габріела Потушняк, Йосип Дзендзелівський та Михайло Потушняк
У цій книзі велика увага приділяється історії слів, уживаних у закарпатських говорах. Тому сподіваюся, що вона буде корисною не лише для науковців, а не менше й для звичайного читача і що вона в такий засіб прислужиться глибшому пізнанню історичного минулого краю, піднесенню загальної культури і освіти.
При бажанні одержати ще й іншу інформацію про лексику закарпатських українських говорів читач міг би скористатися ще працями автора: “Лінгвістичний атлас українських народних говорів Закарпатської області України (Лексика)”, чч. І-ІІІ (Ужгород, 1958-1993), “Українсько-західнослов’янські лексичні паралелі” (Київ, 1969), “Практичний словник семантичних діалектизмів Закарпаття” (Ужгород, 1958) та ін.
Автор