Звісно, говорити про те, як це буде на практиці, ще зарано. Однак тема актуальна, тому ми вирішили з’ясувати всі супутні нюанси.
Найперше, для безвізових поїздок до країн Шенгенської угоди громадянам України потрібно мати біометричний закордонний паспорт. Уже з місяць у Головному управлінні Державної міграційної служби України в Закарпатській області «аншлаг». За словами головного спеціаліста зі зв’язків із громадськістю та ЗМІ ГУДМС України в області Ольги Поштак, тільки за травень до їхнього відомства звернулося 9211 чоловік. Тут чималі черги (дехто займає їх ще опівночі!), які люди контролюють самі, навіть мають список, який передають із рук у руки. Керівництво про все це знає і радить не оформляти паспорт «про запас», аби не створювати штучного ажіотажу. Щодо ситуації в районах, то, до прикладу, в Ужгородському райвідділі міграційної служби, що в селі Оноківці, в день звертається за паспортом від 15 до 25 чоловік, черг немає. Журналіст із Берегова зазначає, що там теж спокійно, якщо приходиш після обіду, – процедура здачі документів займає 15–20 хвилин. Нарешті діють підрозділи в Мукачівському, Великоберезнянському, Воловецькому та Міжгірському районах, які ще донедавна не працювали з технічних причин. Кілька днів тому розмовляла з мешканцем Рахівщини, то каже, що там «пашуть як воли» – в день приймають до 80 чоловік. Утім, за прогнозом, за місяць-два ажіотаж спаде.
До речі, віднедавна в обласному центрі є альтернатива ГУ ДМС – ДП «Документ», де обслуговують і райони. Однак якщо ще місяць тому тут можна було здати документи за кілька хвилин, то нині – чималі черги. До всього, дорожче, ніж в ОВІРі – біометричний паспорт обійдеться в 1000 грн (якщо терміновий – то 1200). Але люди готові платити такі гроші. «Зате нікого не приводять по блату за руку. Принаймні я такого не бачила, – розповідає журналіст Ярина Денисюк, яка здавала документи. – На день система видає до 100 номерків максимум. Їх розбирають вже до 10-ї ранку. Я прийшла о 09.05, відстояла 40–50 хвилин і отримала 64-й номер. Утім час на номерку дійсності не відповідає. Мене прийняли на дві години пізніше, наприклад. Але як не пропустити свою чергу – думайте самі. При мені номери, які не були в залі на час виклику, просто зникали з табло».
А от у Києві чи Харкові зробити біометричний паспорт не становить проблеми. Знаю багатьох закарпатців, які робили його в столиці, але доведеться їхати двічі – здавати й отримувати. Платили «тисячку».
Краяни жартують, мовляв, у чергах паряться тепер ті, що не вірили в безвізовий режим.
Із біометрикою розібралися. Але крім біометричного, за офіційною інформацією прес-служби ДФС, ви повинні мати також аргументацію мети подорожі або запрошення від друзів, родичів; достатню кількість коштів (готівкових або на банківській карті). Не забудьте, що в різних країнах ЄС діють різні вимоги, які можна знайти в інтернеті. До прикладу, для поїздки у Словаччину ви повинні мати 56 євро на добу, в Румунію – 50, але не менше € 500 за весь період (30 – якщо є запрошення), у Швецію – € 450, Словенію – 70 та 35 євро для дітей у супроводі батьків.
Крім цього, маєте підтвердити місце проживання (скажімо, заброньований номер у готелі) та намір повернутися додому (зворотний квиток). Не забудьте, що залишатися в Євросоюзі можна 90 днів на півроку. При цьому кількість перетинів кордону України з ЄС не обмежується.
Безперешкодно перетнути кордон зможуть туристи, бізнесмени, відвідувачі та учасники міжнародних виставок. Трудовим мігрантам, як і раніше, доведеться оформляти візи. «В українців немає достатніх знань про переваги біометричного паспорта. Лише 33% респондентів назвали його наявність однією із необхідних умов для перетину кордону без візи», – сказано в повідомленні представництва ЄС в Україні. Це підтверджує і знайома, що має турфірму. Багато мандрівників думають, що після настання безвізового режиму їм достатньо показати на кордоні паспорт старого зразка. Отож збираючись у дорогу, не забувайте про все, перераховане в попередньому розділі – це зводить до мінімуму ризик відмови. До речі, в Грузії за місяць дії безвізового режиму в ЄС не пустили 26 осіб із понад 7000. Однак закарпатці – окрема каста. Вони часто їздять за кордон, тому знають тонкощі справи…
Із власного досвіду скажу: три роки тому мала закордонний паспорт із шенгенською візою, але ні запрошень, ні кількасот євро не було. Їхала в Італію до друзів через пункт пропуску на кордоні з Угорщиною. Пропустили без проблем. Зате на словацько-українському кордоні, коли хотіла просто «погасити» щойно отриману візу (вийти в першому за кордоном селі й повернутися додому, оскільки першою слід відвідати ту країну, консульство якої видало візу), мене мало не зсадили з автобуса. І гроші просили показати, і запрошення… Підвішений язик мене врятував, викрутилася...
Словом, усе залежить від зміни, на яку потрапиш.
«Європейська правда» підготувала невеликий «безвізовий лікбез». Тож перше питання, куди можемо їхати. Якщо коротко, то кордони для нас відкривають 30 країн ЄС, а також чотири шенгенські держави за його межами: Швейцарія, Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн. Болгарія, Румунія, Хорватія та Кіпр, які не входять до Шенгенської зони, від 11 червня також пускатимуть українців без віз, як і європейські карликові держави (від Монако до Ватикану).
Є країни Європи, для яких українському туристу все ще потрібна віза. Велика Британія та Ірландія не підпадають під міграційне законодавство ЄС, хоч і є його членами, але не входять до Шенгенської зони. Зате безвізовими є пострадянські держави, Туреччина, Західні Балкани (Македонія, Сербія, Чорногорія, Албанія, Боснія та Герцоговина, але не Косово – його офіційний Київ не визнає).
Кілька нюансів дитячого «безвізу». Увага – біометрику дають навіть новонародженим. Зараз в Україні взагалі не випускають «звичайних» паспортів для виїзду за кордон: лише біометричні. Хоча в дітей до 12 років, яким оформлюють такий документ, не беруть відбитки пальців. А от із 14-ти закордонний паспорт видадуть лише тим, хто вже має Id-картку (замінник внутрішнього паспорта, виготовлення якого забирає близько 20 днів). Якщо дитині може знадобитися поїхати за кордон відразу після настання 14-річчя – потурбуйтеся про це наперед.
І ще одне. Той, хто подорожував із дитиною, знає: нині на кордоні треба, щоб обидва батьки виїжджали разом із чадом, інакше той, хто не їде, має надати нотаріально завірений дозвіл на виїзд сина або доньки. Але ця норма не пов’язана з правилами в’їзду до ЄС. На шенгенському кордоні ваша довідка нікого не цікавитиме, її перевіряють при виїзді з України.
А чи діятиме «безвіз» для тих, хто отримав новий паспорт, але не здавав відбитки? Так, діятиме. Ознакою біометрики є не відбитки, а чіп. До речі, діючі візи лишаться чинними, а коли їхній термін спливе – ви знову можете подати на «шенген», якщо ваш паспорт не біометричний.
То, невже в Шенгені тепер не відмовлятимуть у в’їзді українцям? Звичайно ж, відмови будуть. Безвізовий режим не гарантує право в’їзду до ЄС, так само, як віза в паспорті не давала таких гарантій. Щороку на кордоні «розвертали» кілька тисяч українських подорожуючих, у тому числі тих, хто їхав із «шенгенками». Але тепер буде менше підстав не пустити туриста до ЄС. Бо досі нерідко відмовляли, коли прикордонник з’ясовував, що віза оформлена на фіктивні документи, – приміром, людина отримала польський «шенген», «бо так легше», а насправді запланувала подорож до Італії чи Іспанії. Ще одна деталь: якщо раніше була важливою візова історія, то нині її роль відіграватиме історія поїздок. «Група ризику» – ті, хто їде з пустим паспортом. Ви маєте бути готові спокійно й переконливо пояснити прикордоннику, куди подорожуєте, чи надовго, з якою метою, як будете пересуватися та коли виїдете з Шенгенської зони або з території Євросоюзу.
«Заборонених» варіантів туристичного відпочинку не існує, тому краще говорити правду – ви точно зможете її обґрунтувати, пише «Європейська правда».
До речі, у прикордонному кодексі ЄС взагалі немає згадки про страхування, відповідно через його відсутність вам не можуть відмовити у в’їзді. Водночас фахівці радять не економити на цьому. Страхування на короткий період доволі недороге, а от лікування за кордоном – дуже недешеве. Зате якщо ви подорожуєте автомобілем, то вам точно доведеться купити страховий поліс. Без так званої «зеленої карти» машину не пустять на територію ЄС. Зазвичай цей поліс можна купити на кордоні.
І на завершення «лікбезу» від «Європейської правди». Хоч загалом безвізовий режим дозволяє громадянам України перебувати в ЄС до 90 днів протягом 180-ти, є один екзотичний спосіб лишитися там на довший період. Незважаючи на те, що «безвіз» працюватиме також у чотирьох країнах ЄС, що не входять до Шенгенської зони – в Болгарії, Румунії, Хорватії та на Кіпрі, при підрахунку «шенгенського» періоду в 90 днів вони не враховуються. Тобто ви можете пробути 90 днів у Болгарії, потім – 90 у Румунії, звідти поїхати на 90 днів у Шенген – і це не буде порушенням, навіть якщо весь цей час ви не заїжджатимете до України.
І ще один момент. Як ми вже писали, ті, хто в’їхав до ЄС без візи, не мають права на оплачувану роботу. Це правило стосується також сезонної праці, яка формально вкладається в дозволені 90 днів перебування в Шенгені. Однак ви маєте право легально влаштуватися волонтером – виконувати роботу, за яку немає оплати, а надається їжа й житло. Але якщо отримаєте хоча б символічну оплату – перетворитеся на порушника міграційного законодавства. До речі, бізнес-поїздки й відрядження, за які платить український роботодавець, не вважаються роботою в ЄС і є законним приводом для безвізових поїздок.
У вівторковому номері нашої газети ми повідомляли, що голова ОДА Геннадій Москаль заявив: Державна фіскальна служба провалила підготовку України до введення безвізового режиму з країнами Євросоюзу. Він мав на увазі, що замість відкриття планованих 19-ти нових пунктів пропуску з країнами ЄС, у нас вдалося домовитися (а вести такі переговори можуть лише на урядовому рівні) тільки про один : МПП «Велика Паладь – Нодьгодош» на українсько-угорському кордоні.
Однак прикордонники кажуть, що існуючі пункти пропуску до «безвізу» готові. Помічник начальника Мукачівського прикордонного загону Леся Федорова зазначає: всі їхні ПП забезпечені обладнанням із зчитування біометричних даних. Очікують незначне збільшення пасажиропотоку з початком дії «безвізу» – орієнтовно на 15 – 20%. «Наша пропускна спроможність дає можливість оформляти людей без значних черг, хіба у вихідні іноді є напливи», – запевняє. Заступник начальника відділу прикордонної служби «Тиса» Богдан Чайка додає, що готувалися до літнього туристичного сезону, який цьогоріч збігся із введенням «безвізу». Тож нині триває активна робота з доукомплектування підрозділу кадрами. У разі значного зростання кількості бажаючих перетнути кордон є резерви не тільки персоналу, а й технічні. Йдеться зокрема про мобільний комплекс із двома людьми «Гарт 1», який за потреби виїде на місце. Він має обладнання для зчитування біометричних даних і може замінити дві повноцінні смуги руху: за добу обслуговує від 800 до 1000 людей та 400 – 500 авто.
Оксана Штефаньо