Петро Шолтес: "Малюючи, завжди імпровізую, а моїм пензлем керують муза, почуття, інтуїція"

Веселий добряк із розкуйовдженим волоссям та сивою бородою, Петро Шолтес своєю зовнішністю, манерою поведінки й навіть одягом повністю відповідає стереотипному уявленню про образ художника. Зустрівши його на вулиці, навіть не будучи знайомим, одразу розумієш: це – людина мистецтва! Симбіоз української й угорської мови та закарпатського діалекту разом із неперевершеним почуттям гумору й експресивною жестикуляцією лише підкреслює харизматичність та індивідуальність митця.

Петро Шолтес: "Малюючи, завжди імпровізую, а моїм пензлем керують муза, почуття, інтуїція"

Він народився у 1945-му в багатодітній інтелігентній родині в Ужгороді. Змалечку батьки прищепили йому любов до музики й мистецтва. Частими гостями сім’ї були художники, музиканти та поети, що створило сприятливу атмосферу для становлення творчої особистості. Петро Шолтес згадує: в дитинстві на нього справили незабутнє враження вишукано вбрані джентльмени, які неквапливо прогулювалися вулицями міста та вели світські бесіди, ефектно вирізняючись на тлі інших зовнішністю, манерами та поведінкою. Цими персонами, як потім з’ясувалося, були Гаврило Глюк, Федір Манайло, Адальберт Ерделі, Йосип Бокшай та інші метри закарпатської школи живопису. Саме вони своїм прикладом дали йому основний імпульс стати художником. Навчатися мистецтву розпочав із гуртка малювання під керівництвом відомого педагога Золтана Баконія. Далі було Ужгородське училище прикладного мистецтва, де фахові дисципліни викладали відомі митці Шандор Петкі, Павло Балла, Михайло Попович.

У своїй художній творчості Петро Шолтес такий же щирий та відвертий, як і в житті. Його захоплюють різні сюжети й теми: будь це сакральна архітектура, іконостаси, натюрморти, чи то жанрові сцени, міські пейзажі, гірські та сільські краєвиди. Полюбляє писати портрети та шаржі пересічних людей, майстерно вловлюючи й передаючи на полотнах їхній внутрішній світ та настрій. Цікавою жанровою родзинкою митця, що відрізняє його від інших живописців, є інтер’єрні композиції. Вважає, що основою образотворчості художника є свобода. Митець палкий поціновувач джазової та рок-музики. Кожна його робота – немов джазова композиція – оригінальна, настроєва й неповторна. Розповідає, що, малюючи, завжди імпровізує, а його пензлем керують муза, почуття, інтуїція. Важливим вважає вміння передати в роботі перші враження, імпресію та колорит. Митець малює тільки те, що йому близьке, добре знайоме й зрозуміле. Завжди намагається зловити момент натхнення, необхідний для істинної творчості.

Спочатку Петро Шолтес працював у майстерні відомого художника-графіка Михайла Роскіна. Згодом, гарно реконструювавши свою двокімнатну квартиру, перетворив її на студію. Тож нині це і житло, і затишна майстерня, і картинна галерея. В кімнатах старовинні, на вигнутих ніжках меблі, барокові дзеркала, дбайливо збережені та відреставровані декоративні речі минулого сторіччя. Картини висять на стінах у два ряди й щомісяця художник змінює власну експозицію, щоб по-новому на них подивитися та, можливо, дійти до нових тем і сюжетів.

Творчою музою, оберегом родини та вірною супутницею життя є його дружина Габріелла, яку митець зобразив на багатьох рисунках та портретах. Творча пара (дружина також малює) систематично організовує пленери на Закарпатті та в Угорщині, до яких активно залучає інших митців. Петро Шолтес є членом Національної спілки художників України (з 1995 р.) і Творчого об’єднання митців ім. Мігая Мункачі Товариства угорської інтелігенції Закарпаття (з 2007-го). З 1987 року бере участь у художніх виставках, провів близько двох десятків персональних експозицій в Україні та Угорщині. Нагороджений почесними грамотами й відзнаками, зокрема медаллю за активну творчу діяльність і високопрофесійну майстерність від Творчого об’єднання митців ім. Мігая Мункачі, срібним хрестом «За заслуги» від уряду Угорщини (за розвиток закарпатського та угорського мистецтва). Лауреат міжнародної премії ім. Шимона Голлоші й обласної премії ім. Йосипа Бокшая та Адальберта Ерделі.

Оксана Штефаньо, Олександр Нікітчук

13 березня 2017р.

Теги: Петро Шолтес, художник, картини

/ 1Тарас Данилич. Митець, що вийшов із народу, але залишився разом з ним
"Я кохаю тебе!": пішохідний міст в Ужгороді береже сотні "закоханих сердець"
У Керецьках на Свалявщині відкрили галерею місцевих художників
На Закарпатті попросять віддати у музей кам'яну сокиру періоду енеоліту, знайдену у Виноградові
Закарпатські бджоли в історичному аспекті
11-й том обласної "Книги Скорботи" надійшов у навчальні заклади й біб­ліотеки Закарпаття
Як Микола Матола в умовах "дозованого повітря" формував літературні та суспільні процеси на Закарпатті
/ 1Екс-кіпер "Говерли" завершив кар'єру в угорському "Гонведі"
Закарпатські спортсмени на Красії розпочали підготовку до чемпіонату України з гірськолижного спорту на Буковелі
/ 1Не тільки золото, а й цинк та свинець можуть видобувати в Мужієві
Тонну цукерок роздадуть "миколайчики" в Ужгороді
Бути чи не бути Ізабеллі на Закарпатті?
В Ужгороді опублікують досі втрачений роман Уласа Самчука про Закарпаття
/ 1В Ужгороді говорили про закарпатську драматургію, автентику та місцеву сцену
/ 2Декілька запитань до відновлення Мужіївського золоторудника
Готуватися до 120-річного ювілею Ґренджі-Донського варто вже тепер
За кілограм сушених боровиків на Міжгірщині просять тисячу гривень – неврожай
Що "підігріє" подвоєна мінімалка: купівельну спроможність чи інфляцію?
/ 1Йосип Бокшай малював мадонн із рідних, молився на уроках і був у російському полоні
/ 3У визвольних звитягах загонів УПА відзначилися і закарпатці
Майже тисяча млинів була на Закарпатті наприкінці ХІХ століття
Закарпатська туристична сфера очима американця
Церковна лінія Іллі Приміча не відпускає майстра ось уже 70 літ
На Закарпатті вирощували рис і арахіс, а на заводі переробляли чайний лист
Закарпатський геолог знайшов 80 тонн золота в Нікарагуа
» Всі записи