Трудова міграція закарпатців

Підвищений інтерес до цього питання має під собою об’єктивне підґрунтя, адже йдеться про доленосний вибір, який значною мірою визначатиме подальший вектор розвитку країни, по суті – її майбутнє. Звідси глибока поляризація суспільства на прихильників та противників підписання угоди, що значною мірою пояснюється складністю і неоднозначністю цього процесу, тому надзвичайно важливим є виважений і об’єктивний аналіз тих переваг і загроз, які очікують нас у перспективі.

Як правило, сьогодні дискусії ведуться навколо таких питань, як можливості отримання вигідних кредитів, вільний доступ українських товаровиробників до європейських ринків, розширення торгівлі з країнами ЄС, розвиток євровиробництва в Україні тощо. Що стосується впливу цих процесів на ринок праці і особливо зайнятість, трудову міграцію, то вони залишаються поза контекстом дискусій, хоча мають винятково важливе значення. Особливо це стосується Закарпаття, де трудова міграція має свою специфіку, що за останній період часу набула нових рис, які зумовлюють необхідність їх глибокого аналізу.

Розуміючи важливість цієї проблеми для області, вчені Закарпатського регіонального центру соціально-економічних і гуманітарних досліджень НАН України зробили спробу дати порівняльну оцінку трудоміграційних процесів, у які залучене населення Закарпаття, відносно країн Європейського Союзу та Митного Союзу, що має важливе значення для регулювання міграційної активності населення та спрямування її у русло, де створюється реальна можливість реалізувати один із найцінніших ресурсів – працю у відповідності з інтересами і потребами людини.  

Нові тенденції в розвитку трудоміграційних процесів

Трудова міграція є найбільш динамічною та масштабною складовою міграційних процесів населення Закарпатської області, вона має історичну основу, характеризується значними масштабами включення працездатного населення в орбіту міждержавних трудових переміщень та зміною вектора міграційних трудопотоків на користь країн ЄС. Це зумовлено дією 5 основних чинників: а) геополітичних зрушень, які відбулися внаслідок розпаду СРСР та отримання Україною статусу незалежної суверенної держави; б) лібералізації державного контролю за процесами трудової міграції, що зумовлена курсом України на євроінтеграцію; в) суттєвих відмінностей в рівні та темпах економічного розвитку європейських країн, включаючи сусідні із Закарпаттям держави; г) етнічної складової трудових мігрантів, родинних зв’язків, мови, подібної ментальності, спільних систем комунікацій та транспорту; д) поступової лібералізації візового режиму з країнами ЄС та територіальної близькості до європейських країн.

Їхня дія в сукупності з диспропорціями, які склалися у сфері соціально-трудових відносин, ринку праці та зайнятості, генерує умови для масштабної трудової міграції працездатного населення Закарпатської області, яка за експертними оцінками становила у 2012 році 175000 осіб працездатного віку¹. Чітко визначилися вектори трудової міграції – східний (переважно Росія) та західний (переважно країни ЄС).

Дані, наведені в цій таблиці, вказують на стійку тенденцію до збільшення кількості трудових мігрантів у 2012 році порівняно з 2006 роком: у країнах ЄС на 67%, у Росії – на 33%. Можна стверджувати, що існуюча тенденція буде зберігатися і в перспективі. Це зумовлено двома причинами. Перша – еміграційний потенціал Закарпатської області є досить суттєвим. Моніторинг трудових мігрантів показав, що від 30 до 40 процентів закарпатців у майбутньому планують виїзд на роботу та постійне місце проживання за кордон, в основному у країни ЄС. Найбільш висока орієнтованість на роботу за кордоном фіксується у молоді (близько 70%), що має високий освітній рівень. Друге – для збереження чисельності населення на нинішньому рівні до 2050 року ЄС знадобиться 47,9 млн. мігрантів, Росії – 24,9 млн. Це означає, що попит на працівників-мігрантів у країнах ЄС у перспективі буде більшим майже удвічі порівняно з Росією. До того ж цілком очевидно, що на міжнародному ринку праці загострюватиметься конкуренція за робочу силу, передусім кваліфіковану, що створює об’єктивне підґрунтя для гарантованого працевлаштування осіб, які мають високу професійну кваліфікацію, що характеризує наших трудових мігрантів. Вибіркові статистичні спостереження та соціологічні дослідження, проведені за період 2006—2012 років, показали, що основними країнами-реципієнтами трудових мігрантів із Закарпаття є країни ЄС, а трудова міграція має низку специфічних ознак.

«Східний» вектор трудової міграції із Закарпаття привабливий для тих трудових мігрантів, які зорієнтовані на сезонну міграцію, мають відносно низьку кваліфікацію, як правило, середню освіту та низький рівень володіння іноземними мовами. При цьому не останню роль відіграє нездатність до адаптації в незвичному економічному та соціокультурному середовищі країн Західної Європи. З гендерної точки зору – це переважно чоловічий напрям, а за віковою структурою – люди переважно середнього віку та молодь (34—37 років).

«Західний» вектор характеризується більш значним відсотком молоді, що має високий освітній рівень, із яких певна частина непогано володіє мовами країн перебування. З гендерної точки зору цей напрям розподілений більш-менш рівномірно, з невеликим переважанням кількості жінок.

Таким чином, аналіз нових тенденцій трудової міграції населення Закарпатської області дозволяє зробити такі висновки:

1. Трудова міграція набула масштабного характеру, в її сферу включено від 20% до 25% працездатного населення, і вона залишається важливим чинником зайнятості населення.

2. Вектор трудової міграції змістився у площину міждержавної міграції на відміну від міжрегіональної, яка домінувала у попередні роки.

3. За останній період чітко простежується тенденція до зростання трудових мігрантів у країни ЄС: із 34889 (у 2006 році) до 117250 (у 2012 році).

4. Значних змін зазнала мотиваційна складова трудових переміщень, серед яких важливу роль відіграє етнічна складова трудових мігрантів, мовний чинник, родинні зв’язки, культура праці, трудові традиції, тобто соціоментальні детермінанти, що з великою ймовірністю дозволяє стверджувати про орієнтацію більшості трудових мігрантів на європейський ринок праці, по суті економічна міграція поступово набуває соціального характеру.

5. В орбіту трудоміграційних процесів, поряд з чоловіками, поступово включаються працездатні жінки. Їх частка у складі трудових мігрантів становить в європейських країнах 20%, а у Росії – 6%.

Василь Мікловда,
д.е.н., професор, член-кореспондент НАН України.
Михайло Пітюлич, д.е.н., професор.
Михайло Пітюлич, к.е.н., доцент, докторант.

¹В Україні та її регіонах відсутня об’єктивна інформація про масштаби трудової міграції, враховуючи це, в статті використано дані соціологічного моніторингу трудових мігрантів, експертні оцінки авторів SWOT-аналізу.

► Закінчення читайте в наступному суботньому номері «НЗ» (за 26 жовтня ц.р.).