Під егідою «Свободи» в Мукачеві відзначено 70-ті роковини Ковнерівських процесів (ФОТО)

Якщо на початках відродження і становлення молодої держави Україна Ковнерівські події відзначалися під егідою влади (учасники з’їжджалися на 50-, 60-річчя), то нині, на жаль, ці історичні події національно-визвольної боротьби закарпатоукраїнців знайшли гідну підтримку в лиці Закарпатської обласної організації ВО «Свобода» за участі численних громадських організацій та патріотичної громадськості  Мукачева.

«Минає 70 років від часу тих подій, що сколихнули українське життя на Закарпатті, та за 20 років Незалежності про ці події знають більше на Великій Україні та обмежене коло українців на Закарпатті, – зазначив у виступі лідер Закарпатської «Свободи» Олег Куцин. – Це є ще одним підтвердженням того, що Українську державу ми здобули формально і ця держава до сих пір не є українською за змістом, українською за духом. Історія національно-визвольних змагань замовчується, применшується, оббріхується. У шкільних підручниках вже практично немає позитивних згадок про боротьбу ОУН-УПА – українських націоналістів».

Нагадаємо, у липні 1942 р. відбулося три судові процеси, на яких було ув’язнено на різні терміни 123 підпільники-націоналісти бандерівської гілки (загалом ковнерівських катувань зазнали 173 особи). На сьогодні залишилося  шестеро живих свідків цих подій: троє в еміграції – Василь Маркусь (Чикаго, США), Осип Данко (Нью Гевен, США), Іван Черешня (США), та троє проживають у рідному Закарпатті – Василь Звонар (Іршава), Михайло Шваб (Ужгород) та Михайло Копинець (смт Буштино, Тячівський район). Останній після смерті дружини 2007 року повернувся на Срібну Землю.

90-річний Михайло Шваб та 88-річний Михайло Копинець взяли участь в урочистих заходах та науково-практичній конференції «70-річчя Ковнерівських процесів» і зі сльозами на очах розповідали про ці події сучасникам. Стоячи і оплесками вітали учасники конференції українських героїв. Це вони – свідома молодь 1940-42 рр. – у підпіллі обстоювали українські інтереси і чинили опір окупаційному угорському фашизму. Це вони боролися за відокремлення Закарпаття від Угорщини і приєднання до Великої України, у тому числі були готові до збройної боротьби у разі потреби. «Злочином, в якому нас звинуватили, було те, що ми хотіли захистити права нашого народу і припинити репресію нашої мови і культури», – зазначали посивілі ковнерівці.  

На конференції з доповіддю «Українське націоналістичне підпілля в Закарпатті у роки Другої світової війни» виступив старший науковий співробітник НДІ політичної регіоналістики УжНУ, голова Закарпатського ОО Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т.Шевченка Володимир Піпаш та поет, публіцист, голова МГО «Світовий Конгрес Бойків» Ірина Гармасій із доповіддю «Ідея соборності України у поглядах емігранта Василя Маркуся». У час, коли українське  суспільство перебуває в глибокій національній кризі, уроки минулого і позитивний досвід формування національної свідомості повинні стати головною зброєю українців, зазначалося у виступах.

На запрошення ЗОО ВО «Свобода» до учасників пам’ятної конференції прислали вітання провідні науковці закордоння – професори, академіки НАН України Микола Мушинка (Пряшів) та Василь Маркусь (США). «Я щиро підтримую ідею заснувати в палаці Ковнера Меморіальний музей національно-визвольної боротьби українців Закарпаттяю. – З такими словами звернувся проф.. М. Мушинка до закарпатців. – Це буде достойне вшанування героїв, які в цій тюрмі за свободу Закарпатської України «муки страшнії терпіли», а десятки з них і життя поклали».

Один із найвидатніших представників Закарпаття в українській діаспорі США професор Василь Маркусь зазначив у своєму привітанні: «Ми бачимо в політичних подіях, що самостійна держава не є точно те саме, що українська держава. Вітаю і підтримую Вас, академіки і науковці, що цікавляться Карпатською Україною і спробами захистити права українців на Закарпатті і деінде. Рівно ж заохочую Вас у вашій праці, бо наша історія і наше завдання ще не закінчене».

Учасники конференції спільно прийняли резолюцію, в якій, зокрема, вирішено звернутися до Президента України, Верховної Ради та уряду з пропозицією відзначити учасників Ковнерівських процесів – учасників бойових дій Другої світової війни державними нагородами, підтримати ініціативу ЗОО ВО «Свобода» про створення в палаці Ковнера Музею-меморіалу національно-визвольної боротьби українців Закарпаття, а також ініціювати перед Закарпатською ОДА та Закарпатською обласною радою перевидання державним коштом книг про Ковнерівські процеси та встановити щорічну грошову премію живим учасникам національно-визвольної боротьби ОУН-УПА Михайлові Швабу, Михайлові Копинцю та Василеві Звонару.

На заходах по вшануванню героїв-ковнерівців виступили з патріотичними піснями хори «Відгомін» Союзу Українок (художній керівник Наталія Добра) та товариства «Просвіта» м. Мукачева та чоловічий хор «Купаж» (художній керівник Ігор Полянський) з м. Берегова.

Завершилися пам’ятні заходи маршем у вишиванках вулиця Мукачева, після чого відбувся мітинг-реквієм біля будинку Ковнера. Тут відправили панахиду за померлими отці духовні  з владикою Кирилом, єпископом Ужгородським і Закарпатським УПЦ КП, та поіменно вшанували хвилиною мовчання всіх героїв-ковнерівців.

Прес-служба Закарпатської ОО ВО «Свобода»

Теги: Ковнер, підпільний, Свобода, окупація

30 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати