Спортивний рік закарпатські орієнтувальники завершили змаганнями на «Призи від Святого Миколая»

Та свої сюрпризи юним спортсменам приготувала і погода: цього дня одного вміння швидко і безпомилково орієнтуватися було замало: злива, що не вщухала вже другу добу, перетворила мляві потічки на стрімкі потоки, сухі канави – у серйозні перешкоди з водою по груди... Доводилося дертися в гору по ковзким схилам, стрімголов скочуватися з них, перестрибуючи-перелітаючи через чергову водно-болотяну перешкоду, плюхатися всім тілом у холодне, бридке місиво... Та дощ і погану погоду розбавляли дитячі усмішки, крики вболівальників, радісні емоції фінішуючих. Перегони пройшли без серйозних травм – лише кілька подряпин та саден.

Нарешті, після двох годин змагань визначилися переможці. На рідних теренах чимало призових місць назбирали бобовищенці. Так, серед дівчат не старших 12-ти років, беззаперечним лідером стала Наталка Гліба, яка подолала трасу, що проходила через 10 контрольних пунктів, за 36 хвилин. Її найближча переслідувачка – мукачівка Анастасія Моїсеєва – фінішувала майже на 9 хвилин пізніше. Третьою з непростої дистанції прибігла Діана Сотмарі з Ужгороду. Серед хлопців цього віку з траси довжиною три з половиною кілометри першим з часом 29 хвилин і 12 секунд фінішував бобовищенець Мирослав Гонак. Результати його найближчих суперників – 30 хвилин і 11 секунд в ужгородця Станіслава Паламарчука і 30 хвилин 13 секунд у Іллі Шелеста з Мукачева.

Серед дівчат 14-13 років з результатом 33 хвилини 55 секунд на трикілометровій дистанції вищий щабель п’єдесталу пошани зайняла ужгородка Лоліта Рахманова. Слідом за нею фінішували Ганна Петрова та Наталія Мішкулинець (обидві з Бобовищенської ЗОШ). Серед їхніх однолітків беззаперечним лідером цього дня став Владислав Французов з Мукачева: 13 контрольних пунктів, що були розташовані на чотирикілометровій дистанції він «пролетів» за 29 хвилин та 43 секунди. Його одноклубник Едуард Бубряк, що показав другий результат, фінішував аж через сім з половиною хвилин, а ужгородець Володимир Козловський ще на чотири хвилини пізніше.

Але найпрестижніша і довга дистанція в цих змаганнях – п’ять кілометрів, на якій змагалися юнаки не старші 16-ти років. Тріумфував на ній кандидат у майстри спорту з Мукачева Василь Морозов, якій пробіг 19 КП за 31 хвилину та 41 секунду. З другим часом дня – за 35 хвилин та 54 секунд – фінішував ужгородець Олександр Зубенко, а третім – за 37 хвилин і 9 секунд – Сергій Хойдра з села Кам’яниця Ужгородського району. Серед дівчат цього віку кращими на три з половиною кілометровій трасі стали мукачівка Наталія Шозда, Діана Левкулич з Бобовищ та ужгородка Наталія Москалець.

Нагородою для всіх, хто за таких екстремальних умов не побоявся вийти на дистанцію, були солодкі подарунки від Святого Миколая, медалі та грамоти від обласного центру туризму і спорту учнівської молоді (директор Володимир Чепа), додаткові призи кращим – від селищної громади Бобовища (сільський голова Володимир Козак). Окрема подяка від учасників за гостинний прийом на території школи – Галині Теодозівні Касинець, директору Бобовищенської ЗОШ.
 

Експрес-інтерв’ю з переможцями змагань:

Наталка Гліба: Все почалося з досвітньої зливи – найбільше мене хвилювало те, щоб з-за дощу змагання не відмінили… Дійти до фінішу в таких умовах – це вже перемога і повага в очах суперників. А зайняти призове місце – невимовне щастя! Я вже виступала на кількох змаганнях, навіть у Києві, але ця перемога в мене – перша! 

Мирослав Гонак: Змагання були дуже захоплюючими. Ми випробували себе на стійкість і силу. Далеко не всі можливі учасники прибули на змагання – дехто злякався дощу, але попри все учасників було чимало, тільки з Ужгороду два повних «Ікаруси» прибуло… Бобовищенські зібрали дуже багато медалей. Я впевнений, що ця перемога буде чудовим трампліном для моїх досягнень в наступному році
Ганна Петрова: Погода під час гонки була просто жахливою – справжня тропічна злива. Усім довелося бігти повільніше ніж зазвичай. Довго не наважувалася подолати водну перешкоду. Спробувала обійти її спочатку з одного боку, а потім з іншого. Не вийшло. Тоді й кинулася у воду, щоб подолала кількаметровий водний рубіж. Це, мабуть, і вплинуло на підсумковий результат.

Владислав Французов: Мої батьки займалися цим видом спорту. Для мене орієнтування – спосіб життя. Відчуваєш себе першовідкривачем, коли попереду тебе – нікого, лише тиша, ліс, незаймана природа. Враження від змагань в Бобовищах дуже позитивне. Карта порадувала своєю точністю та цікавою дистанцією. З-за зливи додалося чимало води, що створювало додаткові перешкоди для швидкого подолання дистанції, але ж для справжніх орієнтувальників немає нездоланних перешкод (мені в деяких місцях довелося навіть плисти). Дошкуляв також сильний вітрюган, але все одно було класно.

Діана Левкулич: Змагання дуже сподобались! Все було чудово, крім погоди. Та дощ не зупиняв учасників і це добре! Взагалі дистанція не була складною, лиш тільки з 7-м КП в мене виникли невеличкі проблеми, бо треба було багато оббігати, щоб не лізти в холодну воду. Для мене ці змагання були веселими та захоплюючими. Незважаючи на те, що я не здобула перемоги, анітрохи не засмутилася – з'явився стимул краще займатися, крім того, є до чого прагнути. 
 
Василь Морозов: За що я полюбив цей спорт? Цього не пояснити словами, я можу лише передати малу частину того, що я відчуваю, коли перебуваю на дистанції. Це й азарт, й швидкість, й сила (не тільки фізична, але і моральна). Але бувають і засмучення, коли помиляєшся і втрачаєш на дистанції дорогоцінний час, тоді збираєш всю волю в кулак, щоб зосередитися і відігратися. У такі моменти треба зберігати свіжий розум і тримати себе в руках. Мені подобається брати участь в різних змаганнях. Дякую організаторам за ще одні чудові перегони.

Теги: спортивне орієнтування, змагання

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати