В Угорщині вже створили термальний рай, а на Закарпатті це далека перспектива

І хоча ще за часів  Союзу фахівці геологорозвідувальної  експедиції винайшли у краї загалом  понад чотири десятки термальних свердловин, лише дві з них наразі є діючими – це басейн у Берегові та відпочинковий комплекс "Шош-то"  у Косині..

Берегівський  басейн відкритого типу, а це колишня  літня олімпійська база для фрістайлістів із вишкою для стрибків у воду, працює цілий рік. Зокрема на різдвяні свята туди взагалі неможливо було потрапити – бажаючі поплавати у теплій воді стояли у довжелезній черзі навіть на вулиці. Година купання нині коштує 20 гривень за дорослого. Для приїжджих туристів це не такі вже й великі гроші – дорожче буде дістатися до міста на автомобілі чи автобусі. Однак і сервіс далеко не європейського штибу: холодні роздягальні та мінімум розваг, черги, – і все через відсутність конкуренції.

Неодноразово  чув від відпочиваючих, що це, мовляв, справжня "золота жила". Якби збудувати тут аквапарк, то гроші текли б рікою, вкладення  окупилися б ймовірно за кілька років. Однак, незважаючи на надзвичайну привабливість регіону, поки що жодних конкретних інвестиційних проектів. І хоча майже всі свердловини знаходяться вже у приватній власності, проте їх господарі не поспішають розбудовувати навколишню інфраструктуру.

Нещодавно тимчасова комісія Берегівської райдержадміністрації провела інвентаризацію наявних на території району свердловин із термальною мінеральною водою. За результатами перевірки одинадцятьох виявлено, що всі вони знаходяться у задовільному стані й придатні для промислового використання. Чому тоді немає розвитку? З цим питанням ми звернулися до заступника голови РДА Владислава Гоблика, який очолював комісію.

– З якою метою можна використати  ці свердловини і як за їх допомоги наповнити бюджет району?

– У перспективі розвитку Берегівщини до 2015 року основна стратегія – це напрямок туризму та рекреації. Звісно, йдеться також і про використання термальних джерел. Часто можна почути, що в нас такі ж термальні води, як у сусідній Угорщині. Це справді так, відмінність лише в тому, що наші сусіди вміють заробляти на цьому гроші, а ми практично їх не використовуємо.

Наразі  нічого не змінилося. Хоча й розроблені інвестиційні пропозиції, проте за останні три роки не зголосився жодний серйозний "термальний" інвестор. Так само бездіяльні й самі власники (або ж орендарі) свердловин. Хоча термальні джерела – це приваблива основа не лише для будівництва басейну, ванн. Наприклад, у селі Гут ця вода є придатною для вживання, зокрема лікувальною. На жаль, поки що її також не використовують.

– Які об’єктивні причини такої  ситуації?

– Насамперед, бюрократичні перепони. Наприклад, аби отримати відповідну ліцензію на використання надр, у столиці доведеться пройти через велику кількість кабінетів. І це може тривати декілька років. До того ж, практично щороку змінюються умови отримання цього документа.

Однак наша комісія вирішила з’ясувати, чому власники чи орендарі свердловин нічого не роблять для розвитку і розбудови  навколишніх територій. Невже це невигідно? І в результаті дійшли висновку, що значні вкладення коштів за всі роки оренди абсолютно не виправдали тих очікувань щодо прибутків.

– Скільки підприємств у районі нині використовують термальні джерела?

– Наразі це лише підприємство "Берег-Кочік" (комплекс "Шош-то") у Косині. Воно обслуговує два термальні басейни. Поруч – нині недіючий санаторій "Косино", який знаходиться просто у жахливому стані. Важко сказати, що тут працюють на повну потужність. Бо середня заробітна плата становить... близько 200 гривень. Хоча ми знаємо, що цей об’єкт відомий далеко за межами області й відвідувачів у сезон не бракує. Отже, не зовсім чесно і відкрито ведеться робота та бізнес.

У селах Велика Бакта і Гут щодо цього взагалі нічого не робиться: інвестиції майбутнього розвитку зафіксовані  лише на папері. Зокрема, у Великій Бакті товариство "СААБ" (яке офіційно займається виробництвом цегли) планує отримати погодження від обласної адміністрації на використання термальних джерел. Однак досі немає для цього потрібного пакету документів. Усі довідки застарілі, погодження від сільської ради трирічної давнини. У планах – нібито побудова санаторію на базі свердловини. Однак це лише порожні балачки, ніяких конкретних ідей районна комісія не почула.

З усього зрозуміло, що більшість орендарів  свердловин вважають за найкраще просто перебувати у режимі очікування кращих часів або ж солідного інвестора. Така позиція нас не влаштовує.

Звісно, нині можна в усьому звинувачувати  кризу, але ж і раніше нічого не робилося. До речі, в окремих випадках ми навіть не отримали документів, які б підтверджували право власності або оренди на земельні ділянки.

У СТОВ "Берег-Кочік" немає погодження агропромислового підприємства "Закарпатагроліс"  на тимчасове користування земельною  ділянкою. А ТзОВ "СААБ", оминувши орган  місцевого самоврядування, неналежним чином оформили документацію на погодження надання спеціального дозволу. Тому районна комісія поінформувала про виявлені порушення правоохоронців і цими питаннями займатиметься прокуратура.

– Чому не шукаєте інвестора?

– Районна влада радо співпрацювала би з будь-яким потенційним інвестором. На жаль, реальних пропозицій поки що не надходило. Можливо, це певною мірою зумовлено саме бюрократичною процедурою отримання ліцензій. Інша перешкода – аби отримати ліцензію, потрібно надати документ про право власності на земельну ділянку або договір про оренду. Часто виникають колізії: земельна ділянка одного власника, а свердловина – іншого. Іноземні ж резиденти, як відомо, не можуть бути власниками землі в Україні...

– Який бачите вихід із даної ситуації і коли термальні свердловини стануть привабливими для туристів?

– Щиро сподіваємося, що до 2012 року ця справа зрушиться з місця. Варто перейняти  досвід угорських підприємств, напрацювання у цьому напрямку. Однак їхні інвестори ще не готові співпрацювати з нами з огляду на вище вказані причини. Та на мою думку, більше перспектив тут саме у вітчизняного бізнесу.

Ми  ж розглянемо будь-які пропозиції. І обов’язково допоможемо, бо маємо  відповідний досвід, напрацьовану базу, підкажемо, куди варто вкладати гроші. Багато інвестиційних пропозицій вже  розміщено на сайті районної адміністрації.

– А загалом туризм у районі розвивається?

– Однозначно. Якщо криза вплинула негативно  насамперед на торгівлю, виробництво, то туризм і сферу послуг зачепила не так боляче. Адже наш край дуже привабливий для туристів і залишається  таким надалі. Кількість відвідувачів практично не зменшилась, порівняно з попередніми роками.

До  речі, Берегівський район один із перших в Україні почав розвивати  сільський зелений туризм. Тому сподіваємось, що 2010 рік буде набагато кращим, ніж  минулий.

А загалом, планів багато. Однак бюджет на цей рік досі не прийнято і це погіршує ситуацію. Адміністрація підтримує всі місцеві заходи і свята, щорічно випускаємо рекламно-інформаційні матеріали – буклети, фільми, стенди, спрямовані на популяризацію місцевого турпродукту. Намагаємося брати участь у всіх відповідних заходах за кордоном і в Україні, зокрема.

– На вашу думку, яка основна перешкода  для розвитку малого бізнесу в  галузі туризму?

– Слабка поінформованість населення  – людей досі відлякує податкова, інші контролюючі органи. Відповідно не всі офіційно реєструються, що є причиною розвитку тіньового туристичного бізнесу. Одним зі шляхів подолання цієї проблеми є створення асоціацій сприяння туризму.

Така  організація вже наразі успішно  працює. Її очолює Шарлотта Чізмар. Підприємці повинні об’єднуватися у відповідні спілки. Так вони отримуватимуть більше інформації й успішніше просуватимуть свій продукт, маючи надію на захист. Бо ж один у полі не воїн.

P.S. У самому Берегові є також достатньо підприємців, які пов’язують своє майбутнє з потужним використанням термальних свердловин. Як повідомив нещодавно колишній заступник міського голови Золтан Бабяк, а нині директор туристичного агентства, у його амбітних планах – побудова аквапарку на термальних водах у межах міста за підтримки швейцарського інвестора – це 20 тис. кв. м, на яких будуть розміщені п’ять внутрішніх і два відкриті басейни. Підприємець вважає, що цей цікавий об’єкт стане візитною карткою всього Закарпаття. Звісно, якщо вдасться реалізувати ці плани. За розрахунками буде створено близько 1000 нових робочих місць. Єдине побажання, аби цей проект не повторив долі свого ужгородського попередника…

Олександр Ворошилов, "Старий замок "Паланок". Фото  автора
 

Теги: термальний, басейн, Берегівщина, угорський, свердловини, турист, інвестиція

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати