Втрачений рай ужгородського Поля Гогена

Художника і музиканта Олега Гораля, здається, знає все місто. Багато років він заробляв на життя, граючи на різних музичних інструментах у кафе "Ужгород", а згодом ресторанах "Верховина" та" Скала". Музиканти Ужгорода поважали його як талановитого виконавця. Він навіть був учасником Всесоюзного джазового фестивалю "Москва-1973", грав у відомому свого часу ансамблі "Кольори Закарпаття". Але через усе своє життя О. Гораль несе незрадливу любов до мистецтва, що дарувала йому незрявнянне ні з чим задоволення. Художник зізнається: малював із дитинства. але митцем усвідомив себе в армії, де вміли цінувати його талант художника й музиканта. Відслуживши, повернувся в рідне село на Львівщині, де на нього чекала кохана. Проте обставини склалися так, що їхні дороги розійшлися. Відтоді рана не загоїлася донині... Ця подія змусила Олега поїхати світ за очі. Так він опинився на Закарпатті. Спочатку в Підгорбі, що біля Ужгорода, а згодом і в самому місті, де й розпочалася його кар'єра музиканта і художника. Пригадує, що було нелегко Пошук житла, роботи, довгі роки не мав свого кутка. Доводилося постійно міняти квартири, час від часу переїжджаючи. Але любов, молодість, творчі здібності зробили свою справу — він успішно і впевнено знайшов своє місце в житті, заняття до душі. Робота, як пригадує художник, була цікавою, але спокус виникало забагато. З того часу алкоголь активно втручається в його творче й особисте життя, іноді відіграючи рушійну і керівну роль, створюючи багато зайвих проблем. Але все ж Олег Гораль, навіть не зреалізувавши вповні обдаровання, відміряного йому Всевишнім, досяг значних успіхів у мистецтві. Його талант визнає більшість митців, водночас справедливо звинувачуючи в недбальстві стосовно нього. На колективних виставках полотна художника ніколи не залишалися непоміченими як митцями, так і критиками. У 2003 році Гораль став лауреатом обласної премії в галузі образотворчого мистецтва ім. Й. Бокшая—А. Ерделі.
Олег Гораль — художйик глибокий, думаючий, із серйозним ставленням до своєї творчості, з вірою у високу місію мистецтва. Він вважає, що справжня творчість повинна приносити радість. Нині, на його думку, мистецтво втрачає свої вагу, цінність. таємничість, стає буденним фактом нашого життя.
Митець вирізняється оригінальністю творчого мислення. своєрідним баченням та трактуванням світу. Його улюблені жанри — портрет і пейзаж. Творче кредо — реалізм. У своїх роботах, як зізнається; намагається розкрити глибинну сутність зображуваного, а не бездумно копіювати зовнішній світ.
О. Гораль — максималіст у творчості й житті. Він звик працювати до знемоги, гуляти, на жаль, — також, що створює йому багато проблем у житті. Понад усе художник цінує особисту й творчу свободу. Зізнається, що в його житті Жінка завжди відігравала центральну роль. Любов до неї стимулює його до творчості, породжує постійне бажання самостверджуватися.
Гораль — талановитий митець, який створив себе сам, завдячуючи таланту й упертості. 13 травня йому виповнилося 65 років. Хочеться вірити, що художник створить ще не один десяток справжніх шедеврів, що краща картина його ще не написана.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати