Про це повідомила міністр освіти та науки Лілія Гриневич на зустрічі з журналістами у понеділок, 3 липня.
"Зараз почали розкручувати істерію довкола мовного питання у законі "Про освіту", який розглядатимуть у Верховній Раді 11-14 липня. Ми у цьому законі звузили використання мов", – розповіла вона.
Гриневич уточнила, що базова мова, відповідно до закону, українська, а "мова національних меншин тільки в межах необхідних для виконання професійних обов’язків в умовах меншин".
"Наприклад, якщо лікар потрапляє в угорську меншину, то він має володіти угорською мовою, щоб спілкуватись із своїм пацієнтом", – пояснила міністр.
Гриневич розповіла, що редакція мовної статі проекту закону є результатом масштабного обговорення зі всіма зацікавленими сторонами та спеціалістами.
"Нам довелося шукати такі формулювання, які би були консенсусні для того стану, який ми маємо сьогодні. Щоб ми могли йти вперед з просуванням української мови, але не забирати право мов меншин, яке їм гарантується Конституцією", – зазначила вона.
Очільниця МОН пояснює, що зрештою в проекті пропонується таке навчання мовою нацменшин поряд з українською мовою.
"Зараз найгірша проблема в школах нацменшин така: вони вивчають всі предмети мовою національних меншин і кілька годин українську мову. В результаті, наприклад, в угорських школах діти, закінчуючи школу, взагалі не знають українську школу.
А має бути навпаки: більшість предметів мають викладатися українською мовою. Ми забиваємо це, як норму. Наша політика – розширити використання української мови", – пояснила Гриневич.
"Ми зобов’язуємо навіть при здобутті професійно-технічної та вищої освіти нацменшини додатково вивчати українську мову, якщо вони її не знають.
Для того, щоб вони могли використовувати мову в професійній діяльності, вони мають володіти цією мовою. І якщо вони недовчили мову в середній школі, то, йдучи на наступний штабель, далі вчать мову, доки не будуть її належно знати", – додала міністр.
"Нацменшини вимагали, щоб ми акцентували, що їм забезпечується право на вивчення мови. Це є пряма норма Конституції. Ми це написали", – підсумувала вона.
Українська правда. ЖИТТЯ
Ого 2017-07-04 / 18:54:01
Смішний закон. У нас засилля англо-саксонської "культури" та написів на латиніці (ТБ, реклама, масова культура, вивіски, школи з поглибленим вивченням англійської і т.д.), а вони приймають тіпа закон.
читач 2017-07-04 / 11:46:40
В результаті, наприклад, в угорських школах діти, закінчуючи школу, взагалі не знають українську школу - точно школу? чи таки мову?
куссссссссссссссссссчччччччччч 2017-07-04 / 09:03:30
ку
Metr 2017-07-04 / 08:36:25
Мовне питання - це,безумовно, важлива річ. Але залишається відкритим питання модливості вступу до коледжів, технікумів та училищ (вишів І-ІІ р.а.) абітурієнтів після 9-го класу - тобто з базовою середньою освітою. Якщо це питання не врегулювати - в першу чергу буде трагедія для митців - художників, музикантів, бібліотекарів, медсестер тощо.