Ужгородці відстоюватимуть своє право на вільний доступ до влади та її критику в суді у Львові

Після Революції Гідності у ЗМІ все частіше з'являються повідомлення про утиски, які чинить місцева влада з допуском громадян. Не стала винятком й Ужгородська міська рада. Ще у квітні 2016 року розгорнулося громадянське протистояння довкола нової редакції Регламенту, яка перешкоджала людям вільно й безперешкодно бути учасниками прийняття рішень, а так само звужувала зміст свободи мирних зібрань, свободи висловлювань та навіть забороняла використовувати власне майно у сесійній залі. 

Громадські активісти пов'язували усілякого роду обмеження та заборони, що виписані у документі, як реакцію на тривалі протести проти забудови зелених зон міста.

Норми Регламенту порушували одразу три статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (статті 10, 11, 14) та статтю 1 Протоколу до Конвенції.

За Конвенцією про прав людини, статті 10, громадяни мають право на вираження своїх поглядів. Будь-які дії, заклики, лозунги, гасла, є допустимими, навіть якщо вони висловлені в образливій, шокуючій формі, оскільки конвенція захищає право на свободу вираження поглядів, яке стосується не тільки “інформації” чи “ідей”, які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або несерйозні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти.

При цьому з практики Європейського суду з прав людини вбачається, що межі прийнятної критики ширші стосовно політиків, які виступають у своїй публічній якості, ніж по відношенню до приватної особи. Перший неминуче і свідомо робить себе відкритим для детальної перевірки кожного його слова і вчинку як журналістами так і всім суспільством, і він повинен показати вищий рівень толерантності, особливо, коли він сам висловлює публічні твердження, які легко піддаються критиці. Тому висловлювання та заклики, вигуки, створення шуму, використання гучномовців, банери на трибуні тощо є реалізацією громадянами права на свободу вираження поглядів.

Громадяни мають право також на мирний протест в стінах міської ради. Приміщення міськради є громадським місцем. Отже, сесійна зала є громадським місцем, а тому може бути законно використана для волевиявлення протестантів не згідних з політикою очільників міста.

Відтак, користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою – статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою. Тобто місце реєстрації або наявність вільних сидячих місць у залі є дискримінуючими ознаками.

Під тиском громадськості після постатейного обговорення проекту Регламенту 21 квітня 2016 року міська рада ухвалила компромісне рішення №205 «Про Регламент Ужгородської міської ради VІI скликання». Однак, у документі залишались норми, які хоч і не мали зобов'язуючого характеру, однак під час правозастосування могли мати неоднозначне трактування та несли у собі ризик порушення прав та свобод громадян.

Також залишилась норма про вхід до приміщення міської ради за наявності паспорту та через турнікет. Мовляв, така практика є повсюдною у всіх успішних містах, зокрема у Вінниці. Відмовити міську владу від цієї "передової" практики вдалося після запуску вірусної петиції. Все інше було передано на розгляд до місцевого адміністративного суду.

23 грудня 2016 року Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області після тривалих судових дебатів визнав нечинними усі положення Регламенту міської ради, які оскаржувались громадянами.

Наразі ужгородці готуються відстоювати це рішення у Львівському апеляційному адміністративному суді. 1 березня 2017 року о 9 год. 15 хв. відбудеться перше засідання апеляційного суду у справі №308/10757/16-а за позовом Наталії Майстренко до Ужгородської міської ради за адресою: вул. Саксаганського, 13, м. Львів.

Вхід вільний при наявності паспорту громадянина України.

Теги: влада, громадяни, регламент

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати