Будапешт хоче допомогти Рахову вирішити проблему сміття та очисних споруд (ФОТО)

Річка Тиса є однією з найбільших приток Дунаю, водозбірний басейн якої формується у Карпатах, а її води протікають через Україну, Румунію, Угорщину, Словаччину та Сербію, територією, що складає близько 157 тис квадратних кілометрів.

Важливо наголосити, що 98 відсотків питної води Угорщина отримує із-за кордону, значну частину якої постачає Тиса, витоки якої знаходяться в унікальному екотуристичному та етно-культурному, українському місті Рахів та Рахівському районі Закарпатської області.

Але якраз на цій території через затяжну екологічну та соціально-економічну кризу в Україні, неспроможність місцевого бюджету забезпечити створення ефективної системи збору та утилізації побутових та промислових відходів, відбувається її катастрофічне забруднення. 

В самому центрі міста Рахів, безпосередньо на березі Тиси, протягом багатьох років утворилось величезне не облаштоване сміттєзвалище, яке періодично під час паводків зноситься у Тису. Крім того, через відсутність дієвої системи збору побутового сміття, окрема частина населення щоденно скидає його безпосередньо теж у Тису.

Значне забруднення води відбувається також через аварійний стан міських очисних споруд та системи водозабезпечення й водовідведення, які збудовані ще за радянських часів у 70-роках минулого століття, і практично працюють тут не задовільно.

В результаті, береги Тиси, від Рахова аж до Дунаю вкутуються різним непотребом, створюють жахливу картину безгосподарності в географічному центрі Європи, формують негативний імідж цьому унікальному краю, що є перешкодою для розвитку туризму та рекреації. 

Крім того, до води, яку споживають сотні тисяч людей, які проживають вздовж течії Тиси, потрапляє значна кубомаса неочищених стоків та токсичних інфільтратів від не облаштованих сміттєзвалищ й життєдіяльності міста Рахів та інших населених пунктів.

Це негативне явище, як неодноразово заявляли вітчизняні урядовці, є справжньою ганьбою для України і вимагає негайних кардинальних дій. Але, на жаль, далі гучних заяв та благородних намірів, справи не просуваються.

Про це засвідчує, до прикладу, і той факт, що на доручення Президента України від 2 квітня 2013 року № 1-1/749 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 819-р щодо сталого розвитку та благоустрою гірських населених пунктів, які розташовані у зоні об’єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини», яким зобов’язувались відповідні органи влади забезпечити ще до 31 грудня 2013 року, «вирішення питань щодо збирання, складування та утилізації побутових відходів на територіях, прилеглих до території української частини…» цього світового значення природного об’єкту, а також доручалось «забезпечити проектування та виконання робіт з берегоукріплення річок і здійснення протизсувних заходів, реконструкцію очисних споруд та водозабору, будівництво каналізаційних мереж, мереж централізованого і не централізованого питного водопостачання в місті Рахові…», нічого не зроблено.

Турбує також і той факт, що у Програмі охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області на 2016-2018 роки, для облаштування площадок для складування сміття у межах Рахівського району на три роки передбачається спрямувати лише 750 тисяч гривень.

Отже, стає очевидним, що без міжнародної фінансової підтримки розв’язати цю болючу не тільки для України проблему зараз є мало ймовірним.

В зв’язку із цим, на прохання Рахівського міського голови Віктора Медвідя, та за попередньою домовленістю із керівництвом мерії Ліпотвароша - п’ятого району міста Будапешта – побратима міста Рахова, мною розроблено проекту пропозицію, щодо підготовки українсько-угорського проекту «Розробка та впровадження комплексу заходів із збору та утилізації твердих й рідких промислових та побутових відходів, реконструкції очисних споруд та системи водо забезпечення і водовідведення у верхів’ях річки Тиса на території міста Рахів та Рахівського району Закарпатської області (Україна)», для отримання фінансової підтримки від Євросоюзу, на вирішення цієї гострої екологічної транскордонної проблеми.

Пропонується в цьому проекті, зокрема, передбачити проведення експертної оцінки стану сміттєзвалища у Рахові, здійснення проектно-пошукових робіт та розробку необхідної проектно-кошторисної документації, проведення ремонтно-будівельних робіт, придбання обладнання, машин та механізмів, організацію інформаційно роз’яснючої роботи тощо. 

Потрібно в першу чергу, з метою недопущення потрапляння сміття та токсичних інфільтратів із рахівського сміттєзвалища у Тису, спорудити підпірну гідроізоляційну стінку, відмежувавши сміттєзвалище від русла річки, провести по максимуму утилізацію накопичених відходів та його рекультивацію.

По-друге, треба передбачити спорудження, за межами міста сміттєпереробного заводу, потужністю орієнтовно на 30 тисяч тон сміття на рік.

По-третє, здійснити реконструкцію та капітальний ремонт очисних споруд у місті Рахів та інших населених пунктах Рахівського району.

По-четверте, провести реконструкцію водозабору, будівництво нової каналізаційної мережі та системи водопостачання у місті, в географічному центрі Європи.

На вирішення цих проблем спрямовано й доручення Віце-прем’єр-міністра України – Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Зубка Г.Г. від 21.03.2016 № 9026/1/1-16, яке прийнято на ініційоване нами , клопотання Національної комісії України у справах ЮНЕСКО від 12.03.2016 № 203/13-187/094-452, щодо незадовільного виконання доручень Президента України від 02.04.2013 № 1-1/749 і Прем’єр-міністра України від 13.04.2013 № 3626/1/1-13 з питань збереження букових пралісів Карпат, а також розпоряджень Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 № 1619-р «Про затвердження плану заходів щодо збереження та розвитку української частини природного об’єкта «Букові праліси Карпат» і від 10.09.2014 № 819-р «Про затвердження плану заходів щодо забезпечення сталого розвитку і благоустрою гірських населених пунктів української частини українсько-словацько-німецького природного об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини».

На проведеній, відповідно до цього доручення, 27 та 29 квітня 2016 року в Міністерстві екології та природних ресурсів України нараді, за участі представників Мінрегіону, Мінінфраструктури, Міненерговугілля, Закарпатської облдержадміністрації, Карпатського біосферного заповідника та Ужанського національного природного парку, зокрема рекомендовано Закарпатській облдержадміністрації організувати спеціальну нараду, для розробки та реалізації окремого плану дій щодо суттєвого поліпшення вирішення питань збирання та видалення побутових відходів на територіях, прилеглих до української частини природного об’єкта Всесвітньої спадщини «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини».

Закарпатській обласній та Рахівській районній державним адміністраціям запропоновано, у проекті місцевих бюджетів на 2017 рік, передбачити на умовах спів фінансування видатки на проектування та виконання робіт з берегоукріплення річок і здійснення протизсувних заходів, реконструкцію очисних споруд та водозабору, будівництво каналізаційних мереж, мереж централізованого і нецентралізованого питного водопостачання в м. Рахові, селищах міського типу Кобилецька Поляна, Ясіня Закарпатської області, які розташовані в зоні української частини природного об’єкту Всесвітньої спадщини. 

Крім того, Закарпатська облдержадміністрація, Мінрегіон та Мінприроди мають забезпечити підготовку та реалізацію в 2016-2020 роках, у рамках Державного фонду регіонального розвитку, пілотний проект «Розбудова природоохоронної та туристично-рекреаційної інфраструктури в депресивних гірських населених пунктах Закарпатської області, які розташовані у зоні української частини українсько-словацько-німецького природного об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини».

З цього приводу, на пропозицію Закарпатської обласної державної адміністрації та Мінприроди України, очікується прийняття, найближчим часом, Кабінетом Міністрів України, відповідного рішення.

Але вкрай обнадійливим є і те, що цими днями, мерія Ліпотвароша - п’ятого району міста Будапешта – побратима міста Рахова, прийняла рішення відрядити  протягом  місяця до Рахова, групу експертів угорської компанії «OMS KŐRNYEZETVÉDELMS KFT», для проведення технічної оцінки стану сміттєзвалища та очисних споруд у місті Рахові. З цих питань створюється відповідна угорсько-українська робоча група фахівців.

Є також велика надія, що нинішній Львівський сміттєвий скандал сприятиме роз’язанню й проблеми не менш резонансного забруднення твердими та рідкими побутовими відходами річки Тиси у самому географічному центрі Європи. А наша проектна ідея, як і попередні мої публікації з цього приводу, в черговий раз, не залишиться без уваги відповідних органів державної влади, повідомив Закарпаття онлайн заступник директора Карпатського  Біосферного заповідника, професор, член виконкому  Рахівської міської ради Федір Гамор.

Теги: сміття, забруднення, Тиса

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати