Пропозиції щодо поліпшення проекту Стратегії регіонального розвитку Закарпаття

Загалом цей документ справляє приємне враження, оскільки  містить серйозний аналіз екологічної та соціально-економічної ситуації у краї та визначає стратегічні пріоритети для розвитку Закарпаття, які відповідають духу Угоди про асоціацію України з Євросоюзом та Стратегії сталого розвитку “Україна – 2020”.

Але факти, які тут наводяться викликають тривожні почуття. До прикладу, можна бачити, що в складі експорту продукції Закарпаття в 2014 році, деревина складає понад 30 відсотків, а дохід від надання туристичних послуг становить лише трохи більше  двох мільонів гривень. Для порівняння, лише один Карпатський біосферний заповідник у минулому році надав цих послуг на 405 тисяч гривень.

Спостерігається процес тотальної тінізації економіки. Важко повірити, але в галузі лісового господарства зараз працює лише біля чотирьох тисяч чоловік (колись в об’єднанні  “Закарпатліс” було зайнято понад п’ятдесять тисяч людей), а кількість осіб, що займаються туризмом на Закарпатті із 2000 до 2013 року  зменшилась із 1404 до 136, тобто більше ніж у  десять разів.

Площа природно-заповідного фонду Закарпаття складає 13.9 відсотка, тоді як у сусідніх Польщі та Угорщині цей показник становить відповідно 34  та   23.5 процентів. В той же час за експертною оцінкою фахівців, в останні роки суцільні вирубки лісів у горах збільшились у декілька разів.

Радує лише той факт, що у  Проекті документу  визначається, що СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ ТА МІСІЯ РОЗВИТКУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ полягають в “гармонійному поєднанні розвитку інноваційної економіки та сучасної інфраструктури – з охороною і збереженням унікальної природи та досягненням європейських стандартів життя”. Більше того, серед чотирьох стратегічних цілей розвитку Закарпаття значиться  й “Забезпечення якості і безпеки довкілля та просторової гармонії”.

Але щоб ці добрі наміри, не залишились тільки декларацією, як це до речі сталось із Концепцією сталого розвитку Закарпаття, яка була помпезно прийнята у 2002 році, ми запропонували Департаменту економічного розвитку і торгівлі облдержадміністрації наповнити його ще й більш конкретним змістом.

По-перше, у частині щодо формування конкурентоспроможної та інноваційної економіки, включити пункти із залучення інвестицій в будівництво підприємств із глибокої переробки деревини, дикоростучих плодів, ягід, грибів та сільськогосподарської продукції, стимулювання виробництва екологічно чистих продуктів харчування та розвитку садівництва, виноградарства і овочівництва,  спорудження автомобільних мостів через річку Тиса на українсько-румунському кордоні в селах Ділове та Біла Церква й відновлення руху історичних потягів через місто Рахів до Румунії, Будапешта та Праги.

По-друге, у розділі, що стосується розвитку туристичної та рекреаційно-оздоровчої сфери, включити пункти щодо розробки регіональної програми охорони та раціонального використання туристичних ресурсів, створення  мережі інформаційно-туристичних центрів та випуску масовими тиражами довідкової туристичної літератури про природні та культурні цінності Закарпаття й найважливіші туристичні атракції.

По-третє, у заходах, що стосуються вирівнювання диспропорцій розвитку гірських, передгірних і низинних територій, передбачити забезпечення виконання у повному обсязі доручення Президента України від 2 квітня 2013 року № 1-1/ 749 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 819-р з питань забезпечення сталого розвитку і благоустрою гірських населених пунктів української частини українсько-словацько-німецького природного об’єкта Всесвітньої  спадщини ЮНЕСКО “Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини».

І по-четверте, у розділі  “Забезпечення якості і безпеки довкілля та просторової гармонії” включити, як це рекомендує Міністерство екології та природних ресурсів України, питання щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, відтворення природних комплексів, земельних та водних ресурсів, формування національної екологічної мережі, раціонального використання рекреаційних ресурсів територій та об’єктів природно-заповідного фонду для формування економічного середовища й розвитку сфери зайнятості населення та визначення економічних механізмів стимулювання розвитку об’єктів природно-заповідного фонду.

Крім того, треба окремо прописати необхідність створення українсько-румунського біосферного резервату у Марамороських горах, збереження української частини українсько-словацько-німецького природного об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО “Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини», забезпечення будівництва міжнародного навчально-дослідного центру з вивчення букових пралісів та сталого розвитку Карпат на базі Карпатського біосферного заповідника й випуску Всеукраїнського  екологічного науково-популярного журналу «Зелені Карпати».

Будемо сподіватись, що наші пропозиції будуть враховані та допоможуть в реалізації стратегічного бачення й реалізації місії головного планового документу щодо розвитку регіону на довгострокову перспективу.

Теги: пропозиції, стратегія регіонального розвитку

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати