За своє життя професор УжНУ Степан Фодор виховав кілька генерацій ботаніків-науковців

Степан Фодор (1907-2000)

У рамках відзначення цієї події 4 жовтня о 1400 відбудеться урочисте відкриття меморіальної дошки на будинку, де жив проф. С.С. Фодор (вул. Капітульна, 24). Цьому ювілею присвячена й міжнародна наукова конференція «Актуальні питання досліджень рослинного покриву Українських Карпат», організована спільно кафедрою ботаніки й Міжвідомчою науково-дослідною лабораторією охорони природних екосистем Ужгородського національного університету та Національним природним парком “Синевир”.

Народився Степан Степанович Фодор 2 листопада 1907 р. в с. Нижня Грабівниця на Мукачівщині в родині вчителя. Навчався спочатку у Мукачівській реальній гімназії, пізніше – у Карловому університеті м. Прага (Чехословаччина). Педагогічну діяльність розпочав в Ужгородській реальній гімназії, де ви­кладав природознавство і ботаніку. Як фахівець-ботанік, він став одним з фундаторів, а згодом і директором ботанічного саду новоствореного Ужгородського державного університету. За його активної участі тут створювалися перші колекції рослин. Через рік, як досвідченому викладачу, йому запропонували посаду асистента кафедри морфології і систематики рослин УжДУ. Ще працюючи у ботанічному саду, він захопився екзотичними рослинами, що невдовзі стало основою його кандидатської дисертації про дендрофлору Закарпаття. Степан Степанович детально дослідив історію і шляхи інтродукції деревних і чагарникових порід на Закарпатті, питання їх охорони та збагачення. Накопичений десятиліттями багатий матеріал був опублікований у яскраво ілюстрованих виданнях «Екзоти Карпат» (1982) і «Ботанічні скарбниці Карпат» (1985) (у співавторстві з В.К. Терлецьким і Я.Д. Гладуном). Впродовж всього життя вчений консультував спеціалістів з питань лісівництва і зеленого будівництва.

Значна частина публікацій професора Фодора присвячена дослідженню природної флори Закарпаття. Велику увагу він приділяв вивченню гірських і високогірних лук, особливостям флори горбогір’я і Вулканічного передгір’я Карпат, Притисянської низовини. Результати багаторічних досліджень були узагальнені вченим у докторській дисертації та опубліковані у монографії «Флора Закарпаття» (1974), яка й нині залишається найбільш повним зведенням відомостей з цього питання. Працюючи куратором наукового гербарію Ужгородського університету, С.С. Фодор сприяв постійному поповненню його колекції, залучав відомих фахівців до обробки окремих груп рослин.

Вагомим є науковий внесок Степана Степановича у вивчення можливостей покращення високогірних лук і пасовищ та відновлення верхньої межі лісу. Ініціаторами закладки на полонині Рівній у 60-х роках унікальних дослідних ділянок для відновлення верхньої межі лісу були саме С.С. Фодор та професор В.І. Комендар. Посаджені тут суцільні і паркові насадження дерев сьогодні слугують наочним взірцем відтворення екосистем ландшафтів. Ця робота була високо оцінена науковцями і практиками, а в 1997 р. автори розробки отримали патент на винахід “Спосіб відновлення верхньої межі лісу”.

Степан Степанович багато часу приділяв і громадській діяльності. Очолював Ужгородське відділення Московського товариства дослідників природи (МОИП), був членом Українського ботанічного товариства, активно працював у Закарпатському осередку Товариства охорони природи, керував обласною секцією з охорони пам’яток природи. Степан Степанович був редактором багатьох книг, членом редколегії періодичного наукового видання «Tiscia».

Упродовж понад 50-річної педагогічної роботи С.С. Фодор виховав кілька генерацій ботаніків-науковців, вчителів, лісівників і дендрологів. Його діяльність справила значний вплив на розвиток наукової і громадської думки нашого краю.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати