- Коли, де, і як, Миколо, розпочався Твій шлях у мистецтві?
Важко сказати, коли це сталося, але, гадаю, ще у 80-х роках, коли на заводі “Ужгородприлад”, де я тоді працював художником-оформлювачем, відбулася моя перша виставка.
- Ти чудово володієш як олівцем, так і пензлем, маєш гарну академічну школу. Як ти досяг цього?
Намагаюся постійно вчитися, займаюся самоосвітою. Вважаю, що людина допоки живе, повинна вчитися, поглиблювати свої знання, удосконалюватися. Це надзвичайно важко, але дуже потрібно, щоб не відставати, відповідати вимогам часу. Якщо ти не йдеш уперед, а зупинився, то тебе переженуть ті, що рухаються позаду. Я це добре розумію, але, зізнаюсь, іноді вже не вистачає ентузіазму. Тому процес навчання намагаюся не переривати. Вчуся як із книжок з теорії і практики мистецтва, так і в своїх колег-художників. Свого часу брав уроки з рисунку і живопису у Надії Дідик. Окрім того, вчився на творах всесвітньо відомих митців.
- Який мистецький напрямок Тобі найближчий і чому?
З усіх мистецьких течій мені найбільше імпонують такі, в яких не розривається зв’язок з оточуючим світом. Напрямки, які об’єднує модернізм, на мою думку, за ширмою “самовираження” маскують іноді відсутність ідей, думок та майстерності.
- Хто чи що стимулює Тебе до творчої праці?
Все, що нас оточує, життя у всіх його проявах: зміна освітлення, погоди, якесь незвичне виразне дерево, гарна жінка... чи навіть чистий папір та олівець, запах скипідару, фарб... Перелік можна продовжувати.
- Що для тебе є щастя?
Щастя – це коли у світ, в якому ти живеш, і який ти вибудував сам, ніхто не пхається непрошений.
- Ти повертаєшся до роботи над своїми полотнами, що були написані кілька років тому?
Етюди з натури не поправляю принципово. Коли працюю над тематичною роботою, то іноді, через певний час, якщо вона мені щось не подобається, виправляю або переробляю докорінно.
- Яку роль, на твою думку, грає мистецтво у суспільному житті? Що обумовлює народження, життя і смерть мистецьких течій?
Спостерігаю, що мистецтво нерідко грає негативну роль у суспільному житті. Іноді рівень творів мистецтва, що активно пропагуються і популяризуються, м’яко кажучи, не викликає захоплення. Виникає питання, чи мистецтво це взагалі, а не якась підробка чи сурогат. Лідируюче місце в суспільстві займає масове мистецтво, рівень якого невисокий. Справжніх Митців мало, і вони не роблять “погоди” у суспільному житті. Народження мистецьких течій обумовлюють релігія, філософія, історія... , ідеї, що панують у суспільстві, його рівень розвитку.
- Художник і творець... Яка між ними різниця?
Творець – більш широке поняття як художник. Творець – це людина, наділена здатністю створювати щось нове, змінювати цей світ, робити його досконалішим або ж навпаки. Художників є багато, а от творців – одиниці. До слова, здатність людини творити, наближує її до Бога, творця Всесвіту.
- Поступ, розвиток, еволюція... Чи тотожні це поняття? Яке з них краще розкриває сутність мистецтва?
Ці поняття тотожні. Аналізуючи мистецтво певної країни, певного історичного періоду, потрібно шукати відповідні слова, аргументи, що відображають сутність мистецтва, його стан. Порівняймо мистецтво епохи Відродження в Італії та мистецтво початку ХХ століття в Німеччині. У першому випадку – це розквіт, поступ, розвиток, у другому – декаданс, що був породженний Першою світовою війною, буремними подіями, що сколихнули не тільки Європу, але й увесь світ.
- Є багато визначень, що таке мистецтво, десятки різних мистецьких напрямків та течій. Які спільні критерії оцінки творів мистецтва? Як визначити, що є цінним, а що – ні?
Так, мистецтво – це дуже широке поняття і об’єднує дуже багато його різновидів, течій, жанрів тощо. Образотворче мистецтво – незначна його частка. Кожен мистецький твір можна певним чином класифікувати, віднести до тієї чи іншої мистецької течії, напрямку. Система оцінок мінлива і залежить від багатьох факторів. Це історичний період, соціальні умови... Гадаю, є багато критеріїв оцінки. А цінність твору головним чином визначається його впливом на наш розум, почуття, емоції. Якщо твір мистецтва яскраво характеризує й репрезентує ту епоху, коли був створений, робить нас кращими, досконалішими, породжує позитивні емоції, то він є цінним. У даному випадку, щонайменше, за двома критеріями.
- Твій погляд на сучасне мистецтво Закарпаття, крайову школу живопису.
Сучасне мистецтво Закарпаття загалом розвивається у контексті і під впливом європейського. А от щодо існування закарпатської школи живопису маю великі сумніви. На Закарпатті є сотні художників, які працюють у різних жанрах і течіях образотворчого мистецтва. Не бачу чогось такого, що би об’єднувало їх в єдину якусь школу...Окрім, хіба що, території.
Володимир Мишанич для Закарпаття онлайн