Маловідомі факти Закарпатської Гуцульщини зібралися в книзі Михайла Ломацького

Уперше молодий Михайло Ломацький відвідав наш край далекого 1916 року – відтоді закохався в чарівну природу й добрих людей і став збирати та записувати легенди, притчі, старовіччину. Видав дві частини у 1965-66 роках у Мюнхені-Нью-Йорку-Торонто, тобто майже  50 літ тому.

Хто він, Михайло Ломацький? Це ім’я  майже невідоме на Закарпатті, знають його хіба що у  вузькому колі гуцулознавців й літературних критиків. Отож, знайомтесь: український етнограф, фольклорист, публіцист, культурно-громадський діяч і педагог Михайло Ломацький народився 22 листопада 1886 року в с. Суходіл (нині — Гусятинського району) Тернопільської області. Початкову освіту здобув у рідному селі. Навчався в учительських семінаріях у Тернополі та Заліщиках. Посаду вчителя отримав аж на Покутті у Снятинському повіті, оскільки на рідному Поділлі, де панували чужинці, остерігалися бунтівного педагога. Його там знали як революціонера і навіть дали прізвисько «Гайдамака».

М. Ломацький родом з того ж містечка, що й ватажок гайдамаків Северин Наливайко. Однак і на Покутті перекидали з одного села в інше. Тут, на Станиславівщині, ближче познайомився з Василем Стефаником, Марком Черемшиною та Лесем Мартовичем.

З 1913 року — на Гуцульщині, зокрема, в гірському селі Голови під Чорногорою (тодішній Косівський повіт, нині — Верховинський район на Івано-Франківщині). Допомагав Гнатові Хоткевичу і Михайлові Коцюбинському збирати матеріали для їх повістей на гуцульську тематику. Незабутні враження від Гуцульщини М. Ломацький згодом описав у своєму знаменитому «Опришківському гнізді». Працював у Головах 10 років й змушений був покинути зелені Бескиди, оскільки польський косівський староста написав до Львова до шкільної кураторії: «поки Ломацький є у моєму повіті, доти не зможу відповідати за спокій на Гуцульщині».

За 30 років педагогічної роботи працював у 17 селах. Польський уряд за патріотичну проукраїнську позицію тричі заарештовував бунтівного Михайла Ломацького, зокрема, 1920 року він сидів у коломийській в'язниці разом з гуцульськими повстанцями.

З 1923 року знову вчителював. У 1939 році окупаційна радянська влада ув'язнила М. Ломацького у львівській тюрмі, звісно, за його українськість.

Наприкінці Другої світової війни емігрував до Австрії (Відень), перебував у таборах для інтернованих, де вів активну пропагандистську роботу, виголосивши, зокрема, близько 1 700 доповідей, понад 165 з них видав. Вишколював молодь, доклав багато зусиль для організації Спілки Української Молоді. Під кінець війни виїхав до Західної Німеччини, прожив тут до 1968 року.

М. Ломацький був активним членом товариства "Гуцульщина", чимало сил і часу віддав дослідженню та художньо-документальному відтворенню минувшини гуцульського краю в книгах "На чисті води" (Мюнхен, 1955), "Верховино, світку ти наш" (Мюнхен, 1966), "Нариси з Гуцульщини" (Лондон, 1956), "В країні чарів і краси" (Париж, 1959), "Українське вчительство на Гуцульщині" (Мюнхен, 1959), "Гомін гуцульської давнини" (Мюнхен, 1961), "У горах Карпатах" (Мюнхен, 1962), "Бескидом зеленим в три ряди садженим" (Мюнхен, 1962), "Опришківське гніздо" (Мюнхен, 1964), "Заворожений світ" (Мюнхен; Нью-Йорк, 1965), "По той бік Чорногори" (Мюнхен, 1966), «З гір Карпат» (1967) та ін. Він залишив два великі рукописи "Гуцульських оповідань" та "Альбому української ноші". 13 книг з 20-х присвятив Гуцульщині! Усі вони, маємо надію, будуть перевидані в Україні.

М. Ломацький з дружиною виховали п'ятьох дітей свідомими українцями. Єдиного сина розстріляли німці у 1944 році, а донька дивом вирвалась з лещат НКВД. Помер М. Ломацький 24 жовтня 1968 року в будинку для перестарілих у горах Шварцвальду (Німеччина), похований на українському цвинтарі Мюнхена.

«Заворожений світ» — перша в Україні книга Михайла Ломацького, яку видано в повному обсязі. Наш краянин  –   видавець, редактор і літератор Олександр Масляник  веде постійний пошук творів про Закарпатську Гуцульщину, оскільки вона, у порівнянні з галицькою посестрою, малодосліджена і не має такого широкого переліку друкованих праць. Ось і цього  разу шукав твори Володимира Гнатюка, а знайшов… «Заворожений світ. По той бік Чорногори» Михайла Ломацького. Терміново  поїхав зі Львова до Рахова, зустрівся з авторитетними ґаздами-гуцулами, справжніми патріотами Гуцулії Юрієм Бендаком, братами Василем і Ярославом Думинами, Миколою Кокішем та Василем Шорбаном й розповів про задум видати сагу Ломацького про Рахівщину. Вони все зрозуміли з півслова й надали відповідну фінансову підтримку. А знані гуцулознавці Дмитро Ватаманюк та Іван Зеленчук з Верховини й дослідник рідного краю Микола Кокіш з Розтік над Білою Тисою вдумливо прочитали, співредагували й подали слушні зауваги до другого видання книги.

 «Заворожений світ» Михайла Ломацького поповнить книгозбірню поціновувачів старовіччини і ляже на читальний стіл кожного краєзнавця поруч з іншими знаковими книгами — «Дідом Иванчіком» Петра Шекерика-Дониківа, «Старовіцькими повісторками» Параски Плитки-Горицвіт, «Жьиб'ївськими новелями» Онуфрія Манчука, а також з творами Івана Франка, Василя Стефаника, Михайла Коцюбинського, Гната Хоткевича, Марка Черемшини, Юрія Федьковича, Василя Гренджі-Донського…

Великий син Поділля Михайло Ломацький став великим сином Гуцулії, пише про нею з теплом і любов’ю:  "Тут, у гуцульських горах, як ніде інде, можна почути гомін віків і зачерпнути силу й віру в майбутнє, тут, у зелено-срібних водах озер і рік, можна скупати й очистити не лише тіло, але й душу, та карпатським сонцем зігріти її, а, вийшовши на верх Говерли, побачити Бога й почути Його добротливий і ласкавий голос — голос Творця гуцульських гір". 

Відірваний обставинами від зеленого Бескиду у розпачі писав: «Покинувши гори, взяв із собою тугу за ними і ношу її у своїм серці по сьогодні».

Літературні критики слушно вважають, що твори М. Ломацького «написані кров'ю і серцем».

Презентації книги-дилогії Михайла Ломацького «Заворожений світ» відбудуться на міжнародному книжковому форумі у Львові, а також у Рахові та Верховині.

Тим часом Олександр Масляник у своєму видавництві «Тиса» готує нові видання про Закарпатську Гуцульщину й сподівається на підтримку земляків.

Теги: Закарпатська Гуцульщина, книга, маловідомі факти, Ломацький

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати