В Ужгороді представники ПЦУ відмовилися від участі в молитовному сніданку, на...
У Костилівці на Рахівщині троє грабіжників у масках і зі зброєю погрозами вбивств...
Підтверджено загибель Юрія Карпинця з Пастілок Дубриницько-Малоберезнянсько...
Громада ПЦУ у селі Присліп на Міжгірщині після 5 років протидії МП увійшла до с...
Мукачево виділило 12,4 млн на безпілотники для двох бригад ЗСУ...
Уряд погодив звільнення голови Ужгородської РДА Гузинця і призначення його н...
В Ужгороді представники ПЦУ відмовилися від участі в молитовному с...
У Ставному на Великоберезнянщині поховали солдата, що загинув на Сході (ФОТО)
У середу у селі Ставне на Великоберезнянщині повали ще одного закарпатця.
23-річний Василь Наливайко служив у 128-й бригаді сухопутних військ Збройних Сил України. Трагічно загинув у суботу, 28 червня, у зоні проведення АТО на сході каїни, під час так званого перемир’я. Відтоді у селі тиша, не чути навіть гамору дітей чи гавкоту собак, ніхто нічого не робить, всі тримають жалобу за загиблим. Бетонні стовпи та огорожі обабіч дороги прикрашають квіти оповиті чорними стрічками...
О шостій ранку люди прокинулись від сигналів колони авто. Ні, то не весілля чути, як зазвичай, це повезли додому загиблого на війні солдата-героя…
Хатина в кінці села оповита зеленню, довкола все буяє, життя навкруги в розквіті, але так несподівано обірвалося Василеве… Приходять з ним попрощатися безупинну юрби людей — хто пішки, на велосипеді, хто на автобусах чи електричці, колони автомобілів простяглися в обидва боки від домівки померлого. Людей у чорному, старих і молодих, з опухлими або мокрими від сліз очима тут видимо-невидимо.
Дорогу перекрито, ніщо не заважає прощанню із загиблим. Люди моляться й після напутнього слова священика й хвилі плачу, що нахлинула на родину, дівчину й близьких померлого, похоронна процесія, розтягнувшись на кілька кілометрів, рушає на цвинтар. Жителі Ставного, котрі не змогли прийти на похорон, виходять за хвіртки, і з розпачем проводжають померлого в останню путь…
Позаду пішоходів їде напоготові “швидка” і ще з сотня автомобілів. Раптом у натовпі комусь стало зле, за мить під викрики “Швидку, швидку!”, море з люду розступається, медики під’їжджають і надають допомогу непритомному… Кажуть, що батька на похорони сина привезли теж на швидкій, мати теж госпіталізована, адже після такої звістки батьки не змогли оговтатись…
Дівчата йдуть попереду й сиплють пелюстки квітів, солдати несуть вінки, солдати-побратими — труну із загиблим… Оркестр грає жалібну мелодію, люди не перестають оплакувати померлого, ще кілька молитов на цвинтарі, воєнний салют, сльози горя і розпуки, і все — нема більше людини — сина, друга, хлопця, брата… Труну, накриту синьо-жовтим стягом під вигуки “Слава Україні! Героям слава!”, “Слава нації! Смерть ворогам!” засипали крихкою глиною…
Оксана Чопак, Карпатський Об’єктив
Ділитись
На головну
Версія для друку
ПереслатиДодати коментар
Коментарі
Андрій 2014-07-04 / 21:05:13
Так, родич, він дуже хороший хлопець , був...
Олег Диба 2014-07-04 / 20:56:22
Дуже зворушливо. Клубок в горлі. Ви родич Василя?
Андрій Наливайко 2014-07-04 / 20:31:11
Васильку
Васильку-Васильку, навіщо так рано покинув?
Навіщо у слід за сестрою до неба полинув?
Навіщо ти тілом своїм захистив Батьківщину?
Навіщо залишив і так невелику родину?
Тепер ти десь будеш у горах літати,
Приходить до мами щоранку, вітатися з татом.
Ніхто не хотів, щоби ти не побув на весіллі,
Ніхто не хотів, щоб собою спинив те свавілля
Що гади якісь сотворили, десь певно зі Сходу,
Що хочуть від нас відірвать пів землі і народу.
Ти воду хотів донести до тих хлопців із річки,
Щоб кожен із них повернувсь до своєї Марічки.
Ти хлопчик іще, хоча і поліг як мужчина,
Гордитися буде тобою вся наша родина.
Ми будем, солдате, про тебе весь час памятати,
Де мама живе і де стежка до янгола-тата.
І те, що не зміг ти, можливо, в цім світі віддати,
Ми будем разом із тобою усім віддавати.
Ти знай, не забудем твій подвиг ніколи - ніколи,
Як ти захистив ту дитину, що піде школи
Десь там у Донецьку, чи, може, у тому ж Луганську,
Під небом, що вже не стріляє по хлопцям повстанським.
Під небом, де люди, нарешті, уже зрозуміли,
Що ми українці, що ми всі разом, ми - родина.
Спочинь, любий хлопче, нащадку козацького роду,
Ніхто і ніколи із нас не забуде свободу.
І прдвиг твій буде для нас назавжди незабутній.
Ти - вічний Герой і себе ти віддав за майбутнє.
небайдужий 2014-07-04 / 11:27:11
таким відважним хлопцям , які віддали своє життя у мирний час за неньку -Україну, залишивши батьків, дітей, дружин і коханих вічна пім"ять. ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ. Ми гордимося нашими хлопрцячми і дякуємо їм за те, що можемо мирно спати і виховувати дітей. ВІЧНА ПАМ"ЯТЬ ТОБІ ГЕРОЮ УКРАЇНИ - ВАСИЛЮ!
ганна 2014-07-03 / 22:33:12
земля най буде йому пухом
вася 2014-07-03 / 21:37:16
земля йому пухом. ГЕРОЙ! ГЕРОЙ! ГЕРОЙ
Оля 2014-07-03 / 19:14:31
Герою слава! Нехай земля буде пухом
НОВИНИ: Соціо
© 2003-2024 Закарпаття онлайн Beta