Іван Ткач: «Упевнений, що до спалення мого авто причетні правоохоронці…»

...Застосування сили, пресинг, залякування, шантаж... У нинішній системі влади найбрудніші методи впливу задля стримування все більш загострюваної ситуації стали хіба що не буденною справою. Не погоджуватись із цим сьогодні поки що дозволяють собі тільки окремі сміливці, котрі, усупереч «всемогутності» сильних світу цього, готові відстоювати свої права, йдучи на відкрите протистояння з Системою. Дискредитованою й скомпрометованою Системою, охорону якій забезпечують такі ж дискредитовані і скомпрометовані правоохоронні органи. Вислови на кшталт «міліція з народом» у нинішніх реаліях звучать радше як недолугий жарт, як саркастична насмішка над все тим же народом. 

Згідно з останніми соціологічними дослідженнями, рівень довіри українців до міліції не сягає навіть 1%. Тотальна зневіра в тих, хто, насправді, має стояти на сторожі прав та законних свобод, вже стала таким собі трендом останніх років. Бо сьогоднішня владна система збудована на тотальній брехні. Брешуть всі: урядовці – розповідаючи про те, що усі дороги в Україні відремонтовані. Голови ОДА – заявляючи про безоплатну якісну медицину і стовідсоткове забезпечення хворих ліками і лікарськими матеріалами. Держказначейство – не пропускаючи кошти місцевих бюджетів і в той же час звинувачуючи органи місцевого самоврядування в брехні. 

Вдаються до відвертої брехні і в міліції, як це сталось, наприклад, минулого тижня в контексті історії спалення автомобіля активіста «Дорожнього контролю Закарпаття». Мало того, що тоді прес-секретар УМВС в Закарпатській області Олег Подебрій, попри існування відеозапису, одноосібно озвучив сумніви щодо того, чи йдеться конкретно про підпал. Тоді ж речник міліції без жодної на те підстави ще й назвав підпал «провокацією і спробою скомпрометувати міліцію», і навіть з якогось дива «приплів» до злочину політику. Паралельно деякі сайти, наближені до партії влади, додатково розповсюдили інформацію, нібито спалений автомобіль мав повну страховку, «бо їздив на словацьких номерах», а водій жодним чином не був зацікавлений у співпраці з міліцією, бо «одразу після підпалу виїхав до Львова, а з правоохоронцями спілкувався телефоном». 

Саме тому активіст «Дорожнього контролю Закарпаття» Іван Ткач вирішив розповісти власну історію розвитку подій, однією з крапок у якій і стало знищення авто.

Іван Ткач каже: за спаленням машини «стоять» правоохоронці. Виявляється, незадовго до знищення авто, постраждалим водієм було виграно суд проти ДАІшників, котрі ще у березні вдались до фальсифікації протоколу проти активіста, «зробивши» його п’яним. Разом з тим, свого часу Іван Ткач мав сутичку з працівником транспортної інспекції Ростиславом Чорнеєм, який при виконанні службових обов’язків вдався до нападу на водія. Тоді, каже Іван Ткач, слідчо-оперативною групою міліції навіть був складений відповідний протокол, наразі у цій справі триває досудове розслідування. Увесь цей час Іван Ткач був активно долучений до діяльності «Дорожнього контролю Закарпаття»: виходив у рейди й, за потреби, допомагав відстоювати права інших водіїв, що  постраждали від самоуправства окремих ДАІшників. За що, як запевняє, і залишився тепер без автівки – силами все тих же дайців або працівників транспортної міліції.  

Інцидент №1. Фальшування протоколу

Передісторія спалення авто, розповів активіст «Дорожнього контролю Закарпаття», сягає ще середини березня. Саме тоді й трапився перший із серії випадків зіткнень з ДАІшниками і транспортною міліцією, які й дають Івану Ткачу підстави вбачати в підпалі авто зацікавлення й участь «правоохоронців». 

«Тоді мене зупинили на автодорозі поблизу Ракошина, формально пояснивши причину зупинки тим, що у мене не підсвічуються державні номери. На прохання озвучити законну причину зупинки, патруль так і не зміг її мотивувати. Звинувачували мене в тому, що я нетверезий, коли ж у них не знайшлося трубки, сів у машину й поїхав – на той момент я фактично був на роботі, супроводжував водія вантажівки за кордон… Але вже за кількасот метрів побачив, що ДАІшники влаштували справжню погоню: на роз’їзді наздогнали мою машину, перекрили дорогу, почали смикати мені двері авто (у мене в машині двері автоматично блокуються, коли автівка рушає), кричали, що мають право застосувати зброю, посилаючись на Закон про міліцію, коротше, зробили з мене злочинця», – згадував Іван Ткач.  

Зрештою, на вимогу правоохоронців, водій таки освідчився в обласному наркодиспансері – так зване «продування» показало результат в 0,09 проміле при 0,2 припустимих. Але от лікар все-одно, підписуючи висновок, засвідчив, що водій перебував за кермом у стані алкогольного сп’яніння. Не з теорії знаючи про брудні методи «роботи» окремих ДАІшників, Іван Ткач, натомість, вирішив перестрахуватися, й одразу по освідченні ще й додатково здав кров на аналіз на вміст алкоголю: результат – нульовий, дослідження не показало в крові навіть залишкових доль. 

А за пару місяців відбулось судове засідання по протоколу про сп’яніння, складеного того березневого дня. Вердикт суду: протокол сфальшовано, водій був тверезим… А вже за якийсь час у схожу ситуацію потрапив ще один водій – й тоді Іван Ткач був одним із активних учасників відстоювання прав Елеміра Бірова...

Інцидент №2. Ще одна спроба звинувачення в «п’янці»

Ситуація, про яку йдеться, мала місце вже за 2 тижні після першого інциденту. На той час, після складання протоколу, Іван Ткач їздив із тимчасовим посвідченням. Трапилося так, що підвозив з автосервісу колегу по роботі, який, чекаючи на приїзд водія і знаючи, що не перебуватиме за кермом, трохи випив. 

«Мене зупинили в Бараницях за перевищення швидкості, а заразом, посилаючись на «запах з машини», знову запропонували освідчитись, мовляв, з авто тхне, а значить, я пив. Хоча, згідно з наказом 400/666, ознаками алкогольного сп’яніння і підставою направлення на освідчення може бути виключно запах з порожнини рота, але аж ніяк не з машини. Коли ж попросив трубку, ДАІшники сказали, що вона на «калібровці», а тому доведеться їхати в наркодиспансер», – розповів Іван Ткач.

Аби не провокувати черговий конфлікт, водій погодився освідчитись уже в наркодиспансері, але все ж зателефонував іншому активісту «ДК Закарпаття», який і прибув на місце події із відеокамерою. Освідчення в накродиспансері також не обійшлося без сюрпризів: Івану Ткачу запропонували дмухати в трубку, яка вже була розпечатана: «На моє зауваження про порушення цілісності упаковки лікар сказав, що трубка невикористана. Отак вказує рукою на дві купки трубок і каже: в одній купці використані, в іншій – невикористані, бачите, я беру з другої купки». 

На власні страх і ризик активіст таки «продувся» – аналіз показав нулі. ДАІшники на виході з медзакладу вибачилися, але й понині в міліції чомусь вважають, що це була наперед спланована провокація від «ДК Закарпаття», розповіли активісти. 

Інцидент №3. Конфлікт із транспортним інспектором Ростиславом Чорнеєм

Конфлікт виник на КПП ДАІ Нижні Ворота, через який, знову ж таки, по роботі, довелось їхати Івану Ткачу. Тоді, підійшовши для перевірки та будучи при виконанні службових обов’язків, транспортний інспектор Ростислав Чорній просто стояв зі сторони вікна і розмовляв по телефону. На запитання водія щодо того, коли йому чекати перевірки і чи був придбаний «Айфон-5» на законну зарплатню, «транспортник» вдався до застосування сили. «Він почав кидатись на мене, виривати відеореєстратор з рук, хапатись і тягнути за сумку, в якій були гроші і яка висіла у мене через плече. Я передзвонив на 102, прибула слідчо-оперативна група, відтак, мною по даному факту була написана заява», – розповів Іван Ткач.

Наразі у згадуваній справі триває досудове слідство, відео з місця події, на якому зафіксований напад «транспортника» на водія, долучено до матеріалів слідства. У цьому зв’язку «ДК Закарпаття» наразі не змогло надати відео для оприлюднення через таємницю досудового слідства. Однак, поділилися з редакцією іншим відео, також за участі все того ж Ростислава Чорнея. На відео зафіксовано, як «транспортник», несучи вахту на посту, помічає авто активіста державного контролю і влаштовує практично погоню. Але на деякій відстані за першим авто їде інший водій – ще один активіст «ДК Закарпаття». Помічаючи його і розуміючи, що зі спроби скористатись ситуацією, коли водій один, нічого не вийде, Ростислав Чорней розвертається і сам пускається навтьоки. 

Інцидент №4. Те, що в міліції вважають «провокаціями»

«У коментарі речника міліції йшлося щось про провокації водіями міліції. Я так розумію, що так вони трактують активну громадянську позицію… Справа в тім, що мною кілька разів на день здійснювались дзвінки на 102, коли в Ужгороді перебував цирк «Кобзов». Тоді, зауваживши, що циркова "фура" вагою 7,5 тон, з якої реалізовувались квитки, стоїть то в пішохідній зоні в центрі міста, то на кругу біля транспортного мосту (перекриваючи при цьому видимість водіям і створюючи загрозу аварій), я повідомляв про цей факт в міліцію, вимагаючи відреагувати на порушення ПДР. Але, природно, не дочекався жодної реакції», – розповів Іван Ткач.

Зате от у переддень спалення авто мав розмову на цю тему із працівником міліції, майором Юрієм Шпіньом. Каже, зустрів міліціянта у місті, коли той здійснював патрулювання: «Нас уже знають в обличчя, нас же в «ДК Закарпаття» не так і багато. Так от, підійшов до мене і питає: що, нічого тепер не маєш з продажу квитків, то тепер постійно нам дзвониш? Тобі що – найбільше то треба? Певно, він, мислячи їхніми категоріями, подумав, що мені з якоїсь причини чи то «відкат» мали дати з того продажу, чи що. Навіть не припускаючи, що оті мої дзвінки пов’язані з моєю громадянською позицією, із внутрішньою незгодою, що окремим людям дозволено розбивати бруківку в центрі, в пішохідній зоні, куди немає заїзду (!), колесами вантажівок…»

…Розмова Івана Ткача з майором міліції трапилась 10 липня. А вже на ранок 11 липня авто активіста згоріло у полум’ї. 

Автівку спалили або міліція, або транспортна інспекція – більше до того нікому діла немає, упевнені в «Дорожньому контролі Закарпаття». Кажуть, що в такий спосіб «правоохоронці» намагаються досягти потрійної мети: йдеться не тільки про спробу залякування, але і про позбавлення активіста засобу для заробітку (бо ж машина у випадку з Іваном Ткачем є основним «інструментом» роботи), а також про позбавлення активіста можливості виходити в рейди. Крім того, в організації розповідають, що це вже не перший випадок спалення автівок активістам ДК: в Україні за останній час було знищено близько 7 авто «дорожноконтролівцям», в Луганську ж в одного з активістів навіть горів будинок. 

«Міліція повинна шукати підпалювача в своїх рядах, а, натомість, займається безпідставними звинуваченнями у провокаціях  і зведенням наклепів на активістів. Мені ставили у провину, що я «чомусь одразу після підпалу» поїхав у Львів? Так у мене там наперед була призначена зустріч в консульстві – я їхав отримувати візу. У мене машина на КАСКО? В Європі, до відома речника обласного управління МВС, не страхують авто віком понад 5 років! Як оцей Подебрій може заявляти, нібито невідомо, чи йдеться про підпал, якщо разом зі мною тоді, зранку після спалення автівки, відео передивлялись одразу кілька оперативників! Тоді ж, прямо на місці, мною була і заява написана, я надав правоохоронцям всю інформацію, залишив свої контактні дані. До чого він взагалі тут ще й політику якусь приплів? Знаєте, є таке прислів’я: до чого тут міліція, якщо свиню грім убив? Я би його перефразував: до чого тут політика, якщо авто спалила міліція? І не треба переводити проблему в політичну площину, бо я не політик, не прокурор і не суддя. І на нове авто мені тепер доведеться довго працювати, можливо, позичати гроші, бо ж я не маю змоги як, наприклад, начальник ВДАІ Ужгородського МВ УМВС Олексій Співак, вже за пів року після спалення машини «кататися» вже на новій», – обурюється Іван Ткач. 

Нині за фактом спалення авто активіста «Дорожнього контролю Закарпаття» міліцією порушено кримінальну справу. Надію на те, що підпалювача таки буде знайдено, дає ще й те, що особу його все та ж відеокамера зафіксувала напередодні спалення автівки. Активісти розповіли, що у користування слідчим ними було надано відеозапис, зроблений у переддень знищення транспортного засобу: на відео видно, як якийсь чоловік ходить біля припаркованого у дворі авто активіста, придивляється до нього, оглядається по вікнах і ловить поглядом камеру зовнішнього спостереження. Тобто, коли він вже прийшов вночі «на справу», то знав про місце розміщення камери, певно, тому й не потрапив в об’єктив в момент, коли приїхав на авто на місце злочину та підійшов до машини активіста. Що чітко видно на відео, де зафіксовано сам підпал.

А поки в справі спалення авто Івана Ткача триває кримінальне провадження, в «ДК Закарпаття» рук не опускають. Кажуть – і надалі добиватимуться справедливості на дорогах й відстоюватимуть права водіїв. Саме тому минулої неділі активістами, серед яких був і Іван Ткач, було проведено своєрідну акцію протесту на пості ДАІ у Нижніх Воротах, де водії, за словами активістів, повсякчас вимушені платити «мзду»: залежно від товару, який везуть, з кожної автівки від 150 до 700 гривень, а в окремих випадках - і того більше. 

Теги: авто, контроль, спалення, ДАІ, активісти

27 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати