"Реконструктор" площі Народної вважає, що всі, крім нього, відстали від життя

Також відповідаючи на питання колег-архітекторів, членів містобудівної ради, пояснив, що планується на певних ділянках площі встановити обмежувачі руху – подекуди стаціонарні, в інших місцях рухомі – такі, що при потребі прибираються, як у Європі. Загалом же транспортну схему цієї території мають вирішити інші люди – перед ним замовник – Закарпатська ОДА– такої проблеми не ставила.

Щодо матеріалу, з якого пропонується зробити мощення нині зеленої зони, то, за словами Павлея, наразі розглядаються два варіанти – колотий камінь, така шашка, що нині оточує ОДА, і більші плити, але теж з природного матеріалу. Остаточно поки що проектом не визначено, але йдеться про види гранітів і, можливо, сірий карпатський базальт.

Кожен з присутніх на засіданні членів містобудівної ради коротко сказав про свій погляд на пропоновану реконструкцію. 

Петро Гайович, архітектор:

– Треба було б розглянути одночасно нехай не проект, а бодай транспортну схему розв’язки у межах площі -- вулиці Гойди з чітко визначеними місцями для паркування. Це має бути основою змін. Можна було б зробити парковку під усією площею, а тоді вже реконструювати наземну частину, можливо і за проектом Павлея. Але зараз, коли такий інтенсивний рух довкола чи хтось туди піде відпочивати?  Тепер пропонується зробити лише фрагмент того, що необхідно. Якщо будемо робити все такими фрагментиками, то у майбутньому замість цілісного архітектурного комплексу матимемо вінегрет. Я утримуюсь від підтримки проекту.

Ігор Броді, архітектор:

– Я мешканець цього району. Річний марафон обговорення проекту реконструкції уже демонізував цю проблему, тоді як втрачає, і дуже багато, все місто. Завдання архітектору було – прикрити сором. Автора загнали в кут, він іде на агресію, я не хотів би, щоб мене так загнали. Сама постановка завдання – неактуальна. Те, що зроблено на площі в 2000 році при нормальному догляді могло б існувати й далі. Просто не вміємо доглядати за тим, що маємо. Не своєчасно ставити це питання, краще гроші витратити більш ефективно. До речі, у нас є, виявляється, кафедра ландшафтного дизайну, то ж студенти щороку як курсовий проект могли б пропонувати рішення, можна було б робити ту площу як писанку. На даний час, вважаю, такий проект втілювати не треба.

Степан Багрій, архітектор:

– Кращого ніхто ще не придумав ніж нинішнє, треба тільки належно доглядати. Зробити подальше озеленення. Не можна забирати зелень, а додавати мощення. У місті чимало фонтанів, багато з них не працюють, це величезні гроші, звідки впевненість, що буде працювати там? 

Наталія Багрій, архітектор:

– Я категорично проти втручання в партер, треба завершити те, що почали 12 років тому. Ми ламаємо систему площ Ужгорода – Театральну тією новобудовою, яку там звели, вже «запороли», чіпати Народну – злочин. Я проти цього кітчевого проекту.

Петро Сарваш, архітектор:

– Йдучи на раду я саме зупинився, уважно приглянувся до Народної. Зараз там знову комунальники білять бордюри, мозаїчне покриття далі руйнується. На це, виходить, грошей нема, то хіба на інше є? І що з того буде через 5-7 років, коли інтерес пропаде? Якщо ми професіонали, то не можемо відкинути середовищний підхід. Не можна не вирішувати і транспортні проблеми. Словом, я проти.

Федір Осташ, архітектор:

– Довкола будівлі, вони мають вікна, а це очі. Ніхто не захоче сидіти там чи гуляти – на цих очах. Та й яке мощення? Його там вже достатньо. Я проти.

Олександра Вдовіна, архітектор:

– Архітектура – це міцність, краса і користь. Про міцність не говоримо, скажемо про користь. Зараз і сам  автор, і всі інші кажуть: з погляду рекреації оновлена площа не діятиме. А яка буде краса? Мощення вже маємо біля Шевченка – там росте трава, якщо зроблене після реконструкції  не буде використовуватися – теж буде неохайним. Пропоновані зміни не дають гарантії, що воно буде в належному стані. Це радянський підхід. Зараз партер недоглянутий. Треба відремонтувати те, що є зараз і довкола в сквериках. Я проти такої реконструкції.

Володимир Павлей насамкінець, зміг відповісти на всі зауваження і репліки колег, але, як зазвичай у таких дискусіях, почав зриватися на різкий тон. Він ще раз наголосив, що робив те, що хоче замовник, а, нагадаємо, найбільше хоче таки втілити реконструкцію голова ОДА Олександр Ледида. Також наполягав, що його проект тільки відновлює задуми Крупки, який вважається автором усього комплексу площі. Відтак доволі емоційно Павлей заявив: "Колеги, ви відстали від життя, я в авангарді!"

Головний архітектор Ужгорода Олександр Шеба зовсім нейтрально вів засідання містобудівної ради, намагався згладжувати гострі кути дискусії і вгамовувати пристрасті. Однак після закінчення в коментарі розвів руками: «Я неодноразово наголошував, що як архітектору мені не зовсім подобається проект реконструкції, але я не один і прислухаюсь до думки членів містобудівної ради Ужгорода. Сьогоднішнє засідання засвідчило: жоден з членів ради (а були абсолютна більшість за винятком кількох відсутніх з поважних причин), крім самого автора, не підтримує проект. Тому хіба може виникати питання чи підпишу я погодження?»

Як уже повідомлялося, на засіданні містобудівельної ради був присутній заступник голови ОДА, керуючий справами Антон Громовий.